Функціональний стан міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет 2-го типу та серцеву недостатність

Ю. Г. Горб, В. І. Строна, І. Р. Комір ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», м. Харків Вступ. Проблема зниження смертності від серцево-судинних хвороб у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залишається предметом особливої уваги сучасної медицини. Тому актуальними є як подальше дослідження структурно-функціонального стану серця і судин, так і Read More …

Діаґностичне і проґностичне значення психовеґетативної дисфункції як чинника наростання важкості ішемічної серцевої недостатності

О. І. Катеренчук, В. М. Ждан, І. П. Катеренчук Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» Вступ. Патофізіолоґічні механізми, що призводять до виникнення веґетативного дисбалансу та психосоматичних порушень (зокрема, депресії) у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), поєднуються з механізмами наростання важкості власне синдрому ХСН та зумовлюють зростання ризику виникнення епізодів декомпенсації. Результати Read More …

Сучасний погляд на дилятаційні кардіоміопатії

Юзич І. А. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Вступ. Дилятаційна кардіоміопатія (ДКМП) – тяжке хронічне захворювання, що виникає в результаті різних станів, які призводять до дилятації шлуночків, унаслідок чого знижується їх скоротлива здатність. ДКМП частіше трапляється у чоловіків, ніж у жінок, і найчастіше у віці від 20 до 60 років. Мета. Зробити огляд Read More …

Уміст вазодилятаторних чинників у сироватці крові за різних ступенів систоло­-діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію, ускладнену серцевою недостатністю

В. І. Денесюк, Н. О. Музика Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова Вступ. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найбільш поширене й небезпечне для життя захворювання серцево­судинної системи, що призводить до постійної інвалідності, втрати працездатності, а також значного скорочення тривалості й якості життя. Найчастіше причиною ХСН та  систоло­діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) є ішемічна Read More …

Фібриляція передсердь після перенесеного інфаркту міокарда: зв’язок зі структурними змінами в серці, серцевою недостатністю та віком

А. В. Ягенський, М. М. Павелко, І. М. Січкарук КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» Вступ. Фібриляція передсердь (ФП) виникає у 8,0–22,0 % хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Вона асоціюється зі значним зростанням як шпитальної летальності, так і смертності впродовж 5-річного періоду спостереження. Мета. З’ясувати частоту виникнення ФП, її зв’язок зі структурними змінами в серці, Read More …

Можлива патолоґічна роль ендоґенної канабіноїдної системи в синдромі серцевої недостатності

Катеренчук О. I. Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер Вступ. Серцева недостатність – клінічний синдром, зумовлений високими показниками смертності в коротко- та довготривалий період часу. Патофізіолоґічна роль низки нейрогуморальних систем, зокрема канабіноїдної системи, у випадку серцевої недостатності чітко визначена. Мета. Зробити огляд сучасної літератури стосовно можливої патоґенетичної ролі ендоґенної канабіоїдної системи в синдромі серцевої недостатності. Матеріали і Read More …

Гібернація міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця як причина серцевої недостатності

О. Ю. Барнетт, Ю. Г. Кияк, Г. Ю. Кияк, В. І. Ковалишин, Д. І. Беш Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Вступ. Гібернація міокарда належить до «нових ішемічних синдромів», які за останні роки щораз частіше привертають увагу кардіолоґів і кардіохірурґів. Мета. З’ясувати патофізіолоґічні механізми виникнення і ультраструктурні ознаки гібернації кардіоміоцитів у хворих на артеріальну   Read More …