Редакція

 Головний редактор

Абрагамович Орест Остапович  – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; академік Національної академії наук вищої освіти України, академік Української академії інформатики; лікар-інтерніст вищої кваліфікаційної категорії; заслужений лікар України; заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіологія»; голова Проблемної комісії за спеціальністю «Внутрішні хвороби»; співголова Львівської обласної асоціації інтерністів; віце-президент Львівської обласної асоціації гастроентерологів та гепатологів; член Наукового товариства імені Тараса Шевченка; засновник і головний редактор журналу «Львівський клінічний вісник» (Україна); член редакційної колегії журналів: «Практикуючий лікар» (Україна), «Экспериментальная и клиническая медицина» (Грузия), «Український терапевтичний журнал» (Україна), «Internal Medicine» (США).   


Заступники головного редактора:

Маркін Леонід Борисович – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України; лікар акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії; завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; заслужений діяч науки і техніки України.


Кияк Юліан Григорович – доктор медичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Європейської асоціації кардіологів, член Європейської асоціації патологів, лікар терапевт-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії, голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіологія».


Наукові редактори: 

Олександр Дмитрович Луцик  – доктор медичних наук, професор кафедри гістології, цитології та ембріології, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.


Радченко Олена Мирославівна – доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член президії Товариства терапевтів України, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії; член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”, член Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіологія».


Відповідальний секретар 

Абрагамович Уляна Орестівна – кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар терапевт, ревматолог вищої кваліфікаційної категорії. 

 


Редакційна колегія:

Абрагамович Мар’яна Орестівна – доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар гастроентеролог, кардіолог, терапевт вищої кваліфікаційної категорії.


Андрущенко Віктор Петрович – доктор медичних наук, професор; лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії; завідувач кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; голова профільного методичного комітету з хірургічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; заступник Голови правління асоціації хірургів Львівщини; член Правління Асоціації хірургів України; член медичної комісії науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України.


Варес Ян Евальдович – доктор медичних наук, професор; лікар-стоматолог-хірург вищої кваліфікаційної категорії; завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; член Асоціації стоматологів України, Асоціації імплантологів України; член Європейського факультету; офіційний лектор Всесвітньої Асоціації черепно-щелепно-лицевого остеосинтезу (AO CMF).


Ґіорґадзе Тамара Олександрівна – доктор філософії, лікар, член Міжнародної академії цитології; професор патології; директор підрозділу цитопатології, кафедри патології, член Комітету з оцінки якості, Комітету з оцінювання програм, резидентури з анатомічної та клінічної патології, Комітету з оцінювання програм, стипендій у галузі цитопатології, Медичний коледж штату Вісконсін, м. Мілуокі, США. Практикуючий лікар у госпіталі Фройдерта/Медичному коледжі штату Вісконсін, м. Мілуокі. Член Американської та Канадської академій патології. Член Коледжу Американських Патологів. Член-кореспондент Американського товариства клінічної патології, член Американського товариства цитопатології. Вибраний член Міжнародної академії цитології, член Комітету з членства в Товаристві цитопатології імені Г. Папаніколау, член групи з виконання наукової роботи Американського Товариства клінічної патології, США.

Денисюк Віталій Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова;  академік Національної академії наук вищої освіти України, академік Нью-Йорської Академії наук, академік Академії медико-технічних наук України; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії; голова Обласного товариства геронтологів.


Катеринчук Іван Петрович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 з професійними хворобами вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”; лікар терапевт-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії; голова Полтавського відділення асоціації кардіологів України; голова Полтавського обласного антигіпертензивного клубу; член Європейської асоціації кардіологів; член президії Української гастроентерологічної асоціації; член Українського панкреатологічного клубу; член німецької асоціації «Gastroliga».


Кіладзе Наталія (Тбілісі, Грузія) – кандидат медичних наук, професор кафедри дерматології та венерології Тбіліського державного медичного університету. Головний лікар Тбіліської клініки “Марджані” – дерматологія, дерматоонкологія та естетична медицина”. Лікар-консультант Національного центру клінічної імунології і СНІД,у. 


Кліффорд Омер Розендаль (Квінсленд, Австралія) – бакалавр медицини, доктор філософії, доцент медичного факультету Університету Квінсленда, Австралія; заслужений професор медичного факультету Тегеранського університету медичних наук, Іран; член Королівського австралійського коледжу лікарів загальної практики Австралійської медичної асоціації; Координатор курсу «Програма раку шкіри Університету Квінсленда», Університет Квінсленда, Австралія; керівник студентів-старшокурсників у Медичній школі Гриффітського університету, Австралія та університеті Квінсленда, Австралія; засновник та директор бази інформації з аудиту досліджень раку шкіри (SCARD); Координатор курсу Університету Квінсленда «Програма раку шкіри IMED7001: Основні знання та професійна практика».


Левандовіч Міхал (Лодзь, Польща) – доктор філософії, лікар-хірург загальної практики, старший асистент в галузі онкохірургії, відділення хірургічної онкології, Регіональний онкологічний центр, співзасновник та спеціаліст відділення раку молочної залози, Регіональний онкологічний центр, Меморіальний Госпіталь Коперника (м. Лодзь, Польща).


Няньковський Сергій Леонідович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар-педіатр вищої кваліфікаційної категорії; член міжнародного товариства European Childhood Obesity Group; член міжнародного товариства European Society Pediatric Research.


Паєнок Анжеліка Володимирівна – доктор медичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, завідувач кафедрою невропатології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.


Сергієнко Олександр Олексійович – доктор медичних наук, професор кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар-ендокринолог вищої кваліфікаційної категорії; член Президії асоціації ендокринологів України, член асоціації ендокринологів Європи, член Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету, член Європейської асоціації “Цукровий діабет і серцево-судинні захворювання”.


Скляров Євген Якович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та медичної діагностики №1 ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії; заслужений лікар України; член Проблемної комісії за спеціальністю “Внутрішні хвороби”, член Спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіологія».


Станіславчук Микола Адамович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, лікар терапевт-ревматолог вищої кваліфікаційної категорії.


Фадєєнко Галина Дмитрівна – доктор медичних наук, професор, директор державної установи «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Член президії правління Українського товариства терапевтів.


Чопей Іван Васильович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та сімейної медицини Ужгородського національного університету, заслужений лікар України, член редакційної колегії журналів «Сімейна медицина» та «Україна. Здоров’я нації», член редакційної ради журналу «Wiadomości Lekarskie» Польського лікарського товариства, голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби» в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України.


Чоп’як Валентина Володимирівна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного університету імені Данила Галицького; лікар терапевт, клінічний імунолог, алерголог, ревматолог вищої кваліфікаційної категорії; заслужений професор Львівського національного університету імені Данила Галицького; заслужений лікар України; голова Проблемної комісії Національної академії медичних наук України та МОЗ України за спеціальностями «Клінічна імунологія та алергологія»; член спеціалізованої вченої ради Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського за спеціальностями «Пульмонологія», «Фтизіатрія», «Клінічна алергологія»; віце-президент Українського товариства імунології, алергології та імунореабілітації, керівник Регіонального медичного центру клінічної імунології та алергології; член Центрального Формулярного комітету МОЗ України, член Європейської академії алергології та клінічної імунології  (EAACI), член Всесвітньої організації з алергології (WAO), член Всесвітньої імунопатологічної організації (WIPO), член Польського товариства імунологів, член Європейської федерації імунологічних товариств (EFIS), член Європейської асоціації з стандартизації (EASI); консультант Державного експертного центру МОЗ України; головний редактор збірника «Актуальні питання клінічної імунології та алергології»; член редакційних колегій та редакційних рад журналів «Імунологія та алергологія», «Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія», «Астма та алергія», «Therapia», «CONSILIUM MEDICUM».


Чуклін Сергій Миколайович – доктор медичних наук, професор кафедри хірургії №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; дійсний член International Society of Surgery (національний представник від України), International Association of Surgeons Gastroenterologists and Oncologists, European Digestive Surgery, European Pancreatic Club, European Society for Clinical Investigation, International Ascitic Club, International Association of Pancreatology, American Pancreatic Association, European-African Hepato-Pancreato-Biliary Association, Australasian Pancreatic Club; лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії.


Шварц Роберт А. – доктор медицини, магістр охорони здоров’я, доктор наук (Почесний), співробітник Королівського Коледжу Лікарів м. Единбурґ, Співробітник Американської Академії Дерматології, співробітник Азійської Академії Дерматології та Венерології (Почесний), професор і завідувач відділення дерматології; професор медицини, педіатрії та патології, Ратгерської Медичної Школи м. Нью-Джерсі; член Ради директорів, Міжнародного Товариства Дерматології; Почесний професор Китайського Медичного Університету; Почесний член 23 іноземних товариств з дерматології: Україна, Італія, Чехія, Польща, Болгарія, Литва, Грузія, Латвія, Словенія, Словаччина, Іран, Південна Корея, Німеччина, В’єтнам тощо. Автор/співавтор 5 книг, 320 розділів книг, 580 статей, 250 абстрактів.


Швед Микола Іванович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського держаного медичного університету імені І. Я. Горбачевського; лікар терапевт, кардіолог вищої кваліфікаційної категорії; Заслужений діяч науки і техніки України, член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіологія»; член президії Асоціації кардіологів та аритмологів України; член редакційних колегій та редакційних рад журналів «Галицький лікарський вісник», «Український кардіологічний журнал».


Редакційна рада:

Вакалюк Ігор Петрович – доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства Івано-Франківського національного медичного університету; проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету.


Волошина Олена Борисівна – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри загальної практики Одеського національного медичного університету.


Ганич Тарас Михайлович – доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіологія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.


Гнатейко Олег Зіновійович – доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, академік Академії наук вищої освіти України; лікар педіатр-генетик вищої кваліфікаційної категорії; заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; заслужений діяч науки і техніки України; лауреат державної премії України в галузі науки і техніки; директор держустанови «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України»; голова наукового товариства медичних генетиків України та Львівського відділення асоціації педіатрів України; член медичної комісії Польської академії наук, Європейської асоціації медичних генетиків; член редакційної колегії журналів «Педіатрія, акушерство та гінекологія», «Проблеми клінічної педіатрії».


Гутор Тарас Григорович – кандидат медичних наук, доцент; завідувач кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; керівник центру біостатистики ЛНМУ імені Данила Галицького; член Товариства з громадського здоров’я Львівщини; член American Statistical Association.


Дутка Роман Ярославович – доктор медичних наук, професор; лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії; завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; заслужений лікар України; член асоціації лікарів-інтерністів України; член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби», «Кардіологія»; член проблемної комісії “Внутрішні хвороби”.


Зінчук Олександр Миколайович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, голова Львівського обласного науково-практичного товариства інфекціоністів, голова проблемної комісії “Інфекційні захворювання”, лікар-інфекціоніст вищої кваліфікаційної категорії.


Коркушко Олег Васильович – доктор медичних наук, професор, академік Національної Академії медичних наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, член-кореспондент РАМН; завідувач відділення клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, керівник сектора клінічної геронтології Державної установи “Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”; Заслужений діяч науки і техніки України; лауреат Державної премії України; лауреат премії імені С.П. Боткіна РАМН; лауреат премії імені М. Д. Стражеска Національної академії наук України; лауреат премії імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії наук України.


Корсантія Борис (Тбілісі, Грузія) – доктор медичних наук, професор кафедри Тбіліського державного медичного університету.


Кравчун Павло Григорович – академік Національної академії наук вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор; завідувач кафедри внутрішньої медицини № 2 і клінічної імунології та алергології імені академіка Л.Т. Малої Харківського національного медичного університету.


Лєб Б. (Відень, Австрія) – доктор медицини, доктор філософії, 2-ге відділення медицини, Нижньоавстрійський Центр ревматології; Нижньоавстрійська державна лікарня Вайнфіртель, Штоккерау; Інститут клінічної ревматології Карла Ландштейнера, Штоккерау, Австрія; Медичний університет м. Ґрац, Австрія.


Максимович Вальтер (Альберта, Канада) – професор кафедри медицини відділу ревматології Альбертського університету.


Надрага Олександр Богданович – доктор медичних наук, професор; декан медичного факультету №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; лікар-педіатр вищої кваліфікаціної категорії; член Європейського товариства дитячих інфекціоністів (ESPID).


Новак Василь Леонідович – доктор медичних наук, професор кафедри гематології та трансфузіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, директор ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», головний гематолог та трансфузіолог МОЗ та НАМН України, академік Академії наук вищої освіти України; лікар-гематолог вищої кваліфікаційної категорії; організатор та співкоординатор Європейської школи трансфузійної медицини, член асоціації гематологів (Європейської, США), заступник голови Українського та голова Львівського обласного наукового товариства гематологів та трансфузіологів; член Центральної атестаційної комісії МОЗ України, член спеціалізованої Вченої ради ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України».


П’єткевіч Павел – доктор медичних наук, спеціаліст з дерматології та венерології, член Європейської академії дерматології та венерології, Польського товариства дерматології, Європейської академії дерматології та венерології, Європейської асоціації досліджень раку, Міжнародного товариства дерматоскопії, Нью-Йоркської академії наук, Європейської асоціації дерматоонкологів, Польського товариства лазерів та енергетичних пристроїв, Польського товариство алергічних захворювань, засновник Польської дерматоскопічної групи.


Присяжнюк Василь Петрович – доктор медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»; член Європейської асоціації з вивчення печінки (EASL), Української гастроентерологічної асоціації.


Саутнер Ю. (Відень, Австрія) – доктор медицини, 2-ге відділення медицини, Нижньоавстрійський Центр ревматології; Нижньоавстрійська державна лікарня Вайнфіртель, Штоккерау; Інститут клінічної ревматології Карла Ландштейнера, Штоккерау, Австрія.


Ягенський Андрій Володимирович – доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член Європейського товариства кардіологів; лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії, член Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Внутрішні хвороби», «Кардіологія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.


Керівник проекту

Стеців Ярослав Богданович 


Комерційний директор

Погребняк Ольга Олегівна  


Літературний редактор 

Дячишин Леся Василівна 


Провідний IT-фахівець

Павлів Павло Миколайович


Модератори:

Скакун Юрій Ярославович (IT)


Фаюра Оксана Петрівна 


Щербак Лариса Юріївна (ІТ)



Цілі та можливості
За задумом головного редактора і його однодумців, що увійшли до редакційної колегії та ради і представляють Україну, Західну Європу та Північну Америку, саме такий формат часопису допоможе клініцистам різних фахів інтегруватися, обмінюватися науковою інформацією, сприятиме вирішенню актуальних як фундаментальних, так і, що особливо важливо, прикладних гострих проблем сучасної медицини.

Етика публікацій і заява про зловживання довірою (протизаконні дії)

«Львівський клінічний вісник» та його видавець “Кирилиця” дотримуються положень “Кодексу поведінки і рекомендацій щодо найкращої практики для редакторів журналів” та “Кодексу поведінки для видавців журналів” (“Code of Conduct and Best Practice Guidelines for Journal Editors” та “Code of Conduct for Journal Publishers”), розроблених Комітетом з публікації етики (Committee on Publication Ethics (COPE))

Автори, рецензенти та редактори дотримуються “Рекомендацій щодо проведення, звітності, редагування та публікації наукових праць в медичних журналах” (“Recommendations for the Conduct, Reporting, Editing and Publication of Scholarly Work in Medical Journals”) Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (International Committee of Medical Journal’s Editors (ICMJE’s)).

Нижче наведено декілька ключових положень з перелічених нами документів:

1. Обов’язки редакторів:

 1.1 . Основні засади

Редакційні колегія та рада повинні бути створені з експертів, компетентних у певних сферах, а головний редактор зобов’язаний подавати їх повні імена та місця праці, а також оновлену контактну інформацію на веб-сторінці журналу;

1.2. «Чесна гра» та редакційна незалежність

Редактори зобов’язані оцінювати отримані рукописи виключно на підставі їхнього академічного достоїнства (важливість, оригінальність, обґрунтованість дослідження, чіткість висловлювань) та його відповідності до тематики журналу, незалежно від раси авторів, статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, релігійних переконань, політичної філософії чи інституційної приналежності. Рішення щодо редагування та публікування не визначаються політикою керівництва чи будь-якими іншими членами установ поза межами журналу. Головний редактор приймає остаточне рішення щодо редагування журналу та термінами публікування;

1.3. Конфіденційність

Редакція та редакційний персонал не розголошують жодної інформації про отриманий рукопис нікому, окрім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакторських радників та видавця;

1.4. Розкриття та конфлікт інтересів

Редакція не має права використовувати неопубліковану інформацію з поданих на розгляд рукописів для власних дослідницьких цілей без письмової згоди авторів. Привілейована інформація або ідеї, отримані редакторами в результаті опрацювання рукопису, повинні бути конфіденційними і не будуть використовуватися для особистої вигоди. Редактори повинні відмовитися від перегляду рукописів, у яких вони мають конфлікти інтересів, що виникають внаслідок конкурентних, спільних або інших зв’язків, зокрема, зв’язків із будь-яким з авторів, компанією чи установою, пов’язаних із отриманою статтею; у цих випадках слід звернутися за допомогою до іншого члена редакційної колегії з проханням опрацювати рукопис;

1.5. Публікаційні рішення

Редактори гарантують, що всі рукописи, які розглядаються для публікації, підлягають рецензуванню експертами (не менше двох рецензентів, які є експертами у цій галузі). Головний редактор відповідає за вибір рукописів, які будуть опубліковані на підставі підтвердження важливості роботи для дослідників та читачів, зауважень рецензентів та юридичних вимог, що стосуються наклепу, порушення авторських прав та плагіату. Головний редактор може надавати підтримку іншим редакторам або рецензентам у прийнятті цього рішення;

1.6. Залучення та співпраця під час досліджень

Редактори (разом з видавцем та/або членами суспільства) повинні проводити відповідні заходи, коли виникатимуть етичні проблеми щодо отриманого рукопису або опублікованого документа. Будь-який звіт про неетичність опублікованої інформації має бути розгляненим, навіть якщо він з’явиться через роки після публікації. Редакція «Львівського клінічного вісника» дотримується блок-схем (Flowcharts) COPE під час розгляду випадків підозри на зловживання. Якщо під час слідства етична проблема виявляється обґрунтованою, корекція, відмова, вираження занепокоєння або інша примітка, яка може бути актуальною, буде опублікована в журналі.

2. Обов’язки рецензентів:

2.1. Порядок рецензування

Усі отримані редакцією журналу статті проходитимуть відкрите рецензування (Review-form). Спершу статтю оцінює головний редактор на предмет її відповідності тематиці журналу, а також її якості. Якщо все гаразд, стаття надсилається на рецензування двом компетентним у цій сфері експертам. Рецензенти класифікуватимуть роботу в одну з чотирьох категорій –прийняти до друку, прийняти до друку, враховуючи внесені зміни, відхилити у поданій формі, можливе допрацювання, відхилити у поданій формі.

Висновок рецензентів, зазвичай, містить рекомендації щодо покращення рукопису і надається авторам для перегляду. Відхилені статті повторно не розглядатимуться (не рецензуватимуться).

2.2. Внесок у редакційні рішення

Експертний огляд (рецензування), заснований на волонтерських засадах, допомагає редакторам приймати редакційні рішення, а через зв’язок з авторами може допомогти їм у вдосконаленні своїх рукописів. Експертна оцінка є важливим компонентом формальної наукової комунікації та лежить в основі наукової діяльності. «Львівський клінічний вісник» поділяє думку багатьох стосовно того, що всі вчені, які хочуть зробити свій внесок у науковий процес, зобов’язані сумлінно і ґрунтовно провести рецензування запропонованого рукопису.

2.3. Швидкість

Якщо запрошений до рецензування експерт відчуває себе недостатньо кваліфікованим для перегляду досліджень, представлених в рукописі, або знає, що його швидке рецензування (упродовж щонайбільше 3 тижнів) буде неможливим, Він повинен негайно повідомити редакторів та відхилити запрошення до рецензування, щоби дати можливість редакторам запросити альтернативних експертів.

2.4. Конфіденційність

Будь-які рукописи, отримані для розгляду, є конфіденційними документами і повинні розглядатися як такі; вони не мають права бути оприлюдненими та обговорюватися з іншими, окрім випадків, коли це дозволено головним редактором (який буде робити це лише за виняткових та конкретних обставин). Це також стосується запрошених рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування;

2.5. Стандарти об’єктивності

Рецензування повинне проводитись об’єктивно, а зауваження формулюватися чітко, із супровідними аргументами, щоб автори могли використовувати їх для вдосконалення рукопису. Особиста критика авторів є неприйнятною;

2.6. Підтвердження джерел

Рецензенти повинні визначити опубліковані роботи, про які автори не згадують. Будь-яке твердження, яке є спостереженням, висновком чи аргументом, про який повідомлялося в попередніх публікаціях, повинно супроводжуватися відповідною цитатою. Рецензент також повинен повідомити редакторів про будь-яку істотну схожість або співпадіння між розглянутим рукописом та будь-яким іншим рукописом (опублікованим або неопублікованим), про який він має особисті знання;

2.7. Розкриття та конфлікт інтересів

Будь-який рецензент, який має конфлікт інтересів у відповідності до конкурентних, спільних чи інших зв’язків або зв’язків з будь-яким із авторів, компанією або установою, пов’язаних з рукописом, та описаною в ньому роботою, повинен негайно повідомити редакторів про оголошення конфлікту інтересів і відмову від запрошення до рецензування, щоби редактори мали можливість запросити альтернативних експертів.

Неопублікований матеріал, розкритий у рукописі, не повинен використовуватися у власному дослідженні рецензента без письмової згоди авторів. Привілейована інформація або ідеї, отримані завдяки експертному огляду, повинні залишатися конфіденційними та не використовуватися для особистої вигоди рецензента. Це також стосується рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування.

3. Обов’язки авторів:

3.1. Стандарти звітування

Автори оригінального дослідження повинні надати точну інформацію про виконану роботу та її результати, а потім брати участь в об’єктивному обговоренні її важливості. Рукопис повинен містити достатньо деталей та посилань, щоби дозволити іншим повторити роботу. Огляд статей має бути точним, об’єктивним та всебічним, тоді як “редакційна думка” або побажання на перспективу повинні бути чітко визначені як такі. Шахрайські чи свідомо неточні заяви є неетичною поведінкою і неприйнятними. Автори також несуть відповідальність за мовне редагування статті до її надсилання в редакцію;

3.2. Доступ до інформації та її збереження

За потреби, автори повинні надати первинну документацію зі свого дослідження разом з рукописом для редакційного огляду. Автори повинні бути готовими дати можливість поділитися цією інформацією з громадськістю, якщо це можливо. У будь-якому випадку автори повинні забезпечити доступність такої інформації іншим компетентним спеціалістам, принаймні упродовж 10 років після публікації (бажано через інституційний чи предметний репозиторій інформації або інший центр інформації), за умови, що конфіденційність учасників може бути збережена та законні права щодо приватної інформації не перешкоджатимуть їх публікуванню;

3.3. Оригінальність і плагіат

Автори повинні переконатися, що вони написали та подають лише цілком оригінальні матеріали, а також, якщо вони використовували роботу, зокрема, рисунки, таблиці, та/або слова інших людей, то це було належним чином позначено. Також слід наводити публікації, які впливали на визначення тематики статті.

Плагіат може набувати багато форм, починаючи від “презентування” іншої статті як власної, до копіювання або перефразування значних частин іншого документа (без атрибуції), до публікування результатів досліджень, проведених іншими. Плагіат у всіх його формах є неетичною поведінкою видавців і є неприйнятним.

Журнал «Львівський клінічний вісник» залишає за собою право на використання програмного забезпечення* для виявлення плагіату в отриманих документах і їх оприлюднення в будь-який час.

*Автоматична перевірка наукових текстів здійснюється програмним забезпеченням AntiPlagiarism.NET (програма призначена для перевірки написаних текстів, всіх сторінок потрібного сайту та ведення пакетної перевірки всіх файлів з папки), Viper (за  допомогою програми можна перевіряти текст на багатьох сайтах та у пресі, яка опублікована в мережі  Інтернет. Пошук плагіату може бути здійснений ще на локальному  диску  комп’ютера.  Також  програма  може  перевіряти одночасно два документи і виявити рівень їх схожості) та Advego Plagiatus (програма призначена для пошуку в Інтернеті повних або частин копій текстових документів. Відображає ступінь унікальності тексту, джерела тексту, відсоток співпадіння тексту, перевіряє унікальність вказаного URL)** (відповідальний – к.мед.н., доцент кафедри сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького А.Р. Вергун).

**Програмне  забезпечення  для  перевірки  наукових  текстів  на  плагіат: інформаційний огляд / автори-укладачі: А. Р. Вергун, Л. В. Савенкова, С. О. Чуканова; редколегія: В. С. Пашкова, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Я. Є. Сошинська; Українська бібліотечна асоціація. Київ: УБА, 2016. Електрон. вид. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). 36 с.

3.4. Багаторазове, дубльоване чи одночасне подання/публікація 
Статті, що відображають, за суттю, одне і те ж дослідження, не повинні публікуватися у більш ніж одному журналі. Отже, автори не повинні подавати на розгляд рукопис, який вже був опублікований в іншому журналі. Подача рукопису одночасно у більш ніж один журнал є неетичною поведінкою автора (-ів) та неприйнятною.

Публікація деяких видів статей (таких як клінічні рекомендації, переклади) в декількох журналах іноді виправдана за умови дотримання певних правил. Автори та редактори відповідних журналів повинні погодитися на повторну публікацію, за умов відображення та інтерпретації тієї ж інформації. Первинний документ повинен бути вказаний у другій публікації;

3.5. Авторство рукопису

Тільки особи, які відповідають критеріям авторства, повинні бути включені до переліку авторів рукопису, у порядку від найбільшого до найменшого внеску кожного з авторів у роботу, і зобов’язані взяти на себе публічну відповідальність за інформацію, подану у ній. Критерії внеску авторів: (і) значний внесок у концепцію, оформлення, виконання, отримання інформації або аналіз/інтерпретацію дослідження; і (ii) укомплектування рукопису або критичний перегляд його на предмет наявності важливого інтелектуального змісту; і (ііі) перегляд та затвердження остаточної версії статті та погодження на її подання для публікації. Усі особи, які зробили вагомий внесок у роботу, про яку повідомляється в рукописі (наприклад, технічна допомога, допомога в написанні та редагуванні, загальна підтримка), але які не відповідають критеріям авторства, не повинні бути зареєстровані як автори, але повинні бути зазначені в секції “Подяка” після їх письмового дозволу. Відповідний автор повинен забезпечити, щоб усі відповідні співавтори (відповідно до вищезгаданого визначення) і невідповідні співдоповідачі не були включені до списку авторів і переконатися, що всі співавтори побачили і затвердили остаточну версію рукопису та погодились на її подання до публікації;

3.6. Розкриття та конфлікт інтересів

Автори повинні якомога раніше (як правило, шляхом подання форми розкриття під час подання та включення заяви в рукопис) знівелювати будь-які конфлікти інтересів, які можуть бути тлумачені такими, що впливають на результати або їх інтерпретацію в рукописі. Приклади потенційних конфліктів інтересів, які слід розкривати, включають фінансові питання, такі як гонорари, освітні гранти чи інше фінансування, участь у бюро ораторів, членство, зайнятість, консультації, акціонерну власність чи іншу частку участі в акціонерному капіталі, а також платне експертне свідчення чи патентно-ліцензійні угоди, а також нефінансові питання, такі як особисті або професійні відносини, зв’язки, знання чи переконання у певній сфері або матеріалах, обговорених в рукописі. Всі джерела фінансової підтримки роботи повинні бути розкриті (включаючи номер гранту або інший контрольний номер, якщо такий є);

3.7. Підтвердження джерел

Автори повинні забезпечити належне визнання роботи інших осіб, а також наведення посилань на публікації, які вплинули на визначення тематики представленої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку (в розмові, кореспонденції або під час  обговорення з третіми особами) не повинна використовуватися або повідомлятися без письмового на це дозволу. Автори не повинні використовувати інформацію, отриману під час надання конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або заяв про надання грантів, якщо вони не отримали чіткого письмового дозволу автора (-ів) роботи, яка(-і) залучена(-і) до цих послуг;

3.8. Небезпеки та участь у дослідженні людей чи тварин

Якщо робота передбачає застосування хімічних речовин, процедур або обладнання, використання яких може бути небезпечним, автори повинні чітко зазначити це у рукописних документах. Якщо робота передбачає використання тварин або участь людини, автори повинні забезпечити, щоб усі процедури виконувалися у відповідності до певних законів та інституційних керівних принципів, затверджених відповідним інституційним комітетом; рукопис повинен містити заяву з цього приводу. Авторам слід також включити в рукопис інформацію про те, що для проведення експериментів з учасниками дослідження була підписана обґрунтована згода. Також завжди повинно бути дотримано право на конфіденційність учасників-людей;

3.9. Експертна оцінка

Автори зобов’язані брати участь у процесі експертного аналізу та повноцінно співпрацювати з редакцією, негайно відповідаючи на всі запити редакторів стосовно первинної документації, роз’яснення та доказів, що підтверджують етичність, згоди пацієнтів та авторські права. У випадку першого рішення про “внесення необхідних змін” автори повинні систематично і точно реагувати на відгуки рецензентів, своєчасно переглядати та повторно подавати свій рукопис у журнал до вказаного терміну;

3.10. Основні помилки в опублікованих роботах

Коли автори виявляють значні помилки або неточності у власній опублікованій роботі, їх обов’язком є негайно повідомити редакторів журналу або видавця та співпрацювати з ними, щоби зробити відповідні виправлення або відмовитися від роботи. Якщо редактори або видавці дізнаються від третьої сторони про те, що опубліковані роботи містять значні помилки або неточності, зобов’язанням авторів є негайно виправити або відкликати документ, або ж надати докази редакції журналу про його достовірність.

4. Обов’язки видавця:

4.1. Опрацювання неетичної поведінки видавництвом

У випадках передбачуваної або доведеної наукової помилки, шахрайського видання або плагіату, видавництво, в тісному співробітництві з редакторами, повинно робити все необхідне для з’ясування ситуації та внесення поправок у відповідну статтю. Це включає в себе оперативне оприлюднення помилки, роз’яснення або, у найскладніших випадках, відкликання роботи. Видавці разом з редакторами повинні зробити обґрунтовані кроки для виявлення та запобігання публікації документів, у яких допущено помилку під час дослідження, і ні за яких обставин не заохочувати такі неправомірні дії та свідомо не допускати таких порушень.

Заява про відкритий доступ

Редакційна колегія «Львівського клінічного вісника» прагне забезпечити повний відкритий доступ до опублікованих у журналі робіт. Усі читачі отримують вільний доступ до статей та оглядів літератури «Львівського клінічного вісника» одразу з дати їх публікації. Оплати за перегляд чи завантаження статей з метою власного наукового використання читачами у будь-який час немає.
 
Журнал «Львівський клінічний вісник» працює за ліцензією Creative Commons CCBYNCND, яка дозволяє безкоштовне відтворення статей лише з некомерційною метою та зі зазначенням відповідної інформації щодо цитування. Всі автори, які публікують статті у «Львівському клінічному віснику», приймають ці положення як умову публікації. Зверніть, будь ласка, увагу, що авторське право на вміст усіх статей та оглядів літератури залишається у автора чи авторів статті чи огляду. Авторське право на макет та оформлення статей та оглядів у «Львівському клінічному віснику» належить журналу і не може використовуватися в інших публікаціях.

Журнал не має плати за опрацювання статей або витрат на подання статей.
Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікації без обмежень.