М. О. Абрагамович, М. Л. Фармага
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Синтропічні коморбідні ураження системи кровообігу у хворих на цироз печінки є одними з найбільш поширених і охоплюють дві окремі нозолоґії – кардіоміопатію з характерними змінами структури та функції серця і стійку артеріальну гіпотонію з властивими для неї особливостями добового ритму й варіабельності артеріального тиску, діаґностика яких вимагає спеціальних обстежень: ехокардіоґрафії з доплероґрафією, добового моніторування артеріального тиску тощо.
Мета. Виокремити з-поміж результатів первинного обстеження хворих на цироз печінки клінічні маркери кардіоміопатії і стійкої артеріальної гіпотонії.
Матеріали й методи. Використавши результати комплексного клінічно-лабораторного та інструментального обстеження 603 хворих на цироз печінки (445 чоловіків і 158 жінок, середній вік 49,2 ± 10,6 року), виокремили 490 (81,3 %) хворих з позапечінковими ураженнями системи кровообігу (дослідна ґрупа, яку поділили на три підґрупи: за наявністю лише синтропічної кардіоміопатії (103 пацієнти), тільки синтропічної артеріальної гіпотонії (89 пацієнти), інші (306 пацієнтів)), а також 113 хворих (18,7 %) без ураження системи кровообігу (ґрупа порівняння).
Дослідження присвячене статистичному аналізу з підрахунком шансів поставити правильний діаґноз синтропічного ураження орґанів системи кровообігу, використовуючи окремий показник – маркер. Дослідження виконували в чотири послідовні кроки, які передбачали оцінку демоґрафічної інформації, скарг пацієнтів, інформації з анамнезу та результатів об’єктивного огляду.
Фактичний матеріал опрацьовано в програмі MS Excel та SPSS на основі таблиць спряженості. Зв’язок між кардіоміпатією (чи артеріальною гіпотонією) і досліджуваним показником вважали підтвердженим за умов перевищення за модулем коефіцієнтом асоціації 0,5 (або 0,3 для коефіцієнта континґенції).
Результати. Аналіз інформації з паспорта показав, що стать не вказує на наявність синтропічного ураження системи кровообігу, на відміну від віку, що може достовірно свідчити про кардіоміопатію (середній і похилий вік) чи артеріальну гіпотонію (молодий і зрілий вік). З-поміж скарг у хворих на цироз печінки біль зліва достовірно заперечує діаґноз кардіоміопатії і свідчить про наявність артеріальної гіпотонії, нудота – про відсутність стійкої артеріальної гіпотонії. Завдяки аналізу інформації з анамнезу хворих на цироз печінки, виявлено, що наявність цирозу гепатит С-вірусної етіолоґії або комбінованої гепатит В- і С-вірусної етіолоґії у хворих може достовірно заперечувати діаґноз кардіоміопатії, а наявність цирозу тривалістю понад три роки, кровотечі з варикозно розширених стравохідних вен і/або наявність цирозу гепатит В-вірусної етіолоґії незалежно одне від одного можуть достовірно вказувати на наявність у пацієнта стійкої артеріальної гіпотонії. Нормальний або нижче норми індекс маси тіла, жовтяничність шкіри і склер та послаблені тони серця асоціюються з кардіоміопатією, а набряки на нижніх кінцівках і «голова медузи» – з її відсутністю. Телеанґіоектазії, асцит, «голова медузи», набряки на нижніх кінцівках, гепато- і спленомеґалія вказують на наявність стійкої артеріальної гіпотонії.
Висновки. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що за наявності у хворого середнього або похилого віку скарг на біль і/або важкість у лівому підребер’ї, відсутності гепатит С- чи гепатит С- і В- вірусної етіолоґії цирозу, наявності нормального чи нижче норми індексу маси тіла, жовтяничності шкіри та склер, послаблених тонів серця та за відсутності «голови медузи» і набряків на нижніх кінцівках можна припустити наявність кардіоміопатії, а за наявності у хворих молодого або зрілого віку скарг на біль і/або у лівому підребер’ї, нудоту, тривалості цирозу печінки більше трьох років, наявності в анамнезі інформації про кровотечу з варикозно розширених вен стравоходу, цирозу гепатит В-вірусної етіолоґії, телеанґіоектазій, асциту, «голови медузи», набряків на нижніх кінцівках, гепато- і спленомеґалії – стійкої артеріальної гіпотонії. Урахування вказаних клінічних маркерів під час обстеження хворих на цироз печінки дасть змогу сформувати ґрупи ризику щодо наявності відповідного синтропічного коморбідного ураження системи кровообігу, коректно дообстежити хворого й визначити правильну тактику лікування.