Lviv clinical bulletin 2017, 2(18)-3(19): 14-20

https://doi.org/10.25040/lkv2017.023.014

Особливості показників ліпідного спектра крові та інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією, впливу на них симвастатину й омеґа-3 поліненасичених жирних кислот

Posted onAuthorAdminЗалишити коментар / Leave a comment

С. Ажмі, В. О. Сергієнко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Кардіоваскулярна автономна нейропатія (КВАН) – одна з найбільш проґностично несприятливих і клінічно значущих форм автономної нейропатії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, яка діаґностується незадовільно, може бути причиною ішемії вінцевих судин, “німого” інфаркту міокарда.

Мета. З’ясувати особливості показників ліпідного спектра крові та інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією, а також впливу на них симвастатину й омеґа-3 поліненасичених жирних кислот.

Матеріали й методи. У рандомізований спосіб обстежено 219 хворих на ЦД 2-го типу (101 жінку, 118 чоловіків віком 50–59 років) із попередньою стратифікацією за наявністю КВАН. У крові визначали концентрацію ґлюкози, HbA1c, вміст імунореактивного інсуліну (ІРІ), індекс ІР (HOMA-IР). Стан ліпідного обміну оцінювали за показниками загального холестерину (ЗХС), триґліцеридів (ТҐЕ), холестерину (ХС) ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) і коефіцієнта атероґенності (КА).

Результати. Збільшення ІРІ, НОМА-ІР в крові хворих на ЦД 2-го типу з КВАН супроводжувалося зроcтанням ЗХС, ТҐЕ, ХС ЛПНЩ, КА і зменшенням ХС ЛПВЩ, а найбільш виражені атероґенні зміни спостерігалися за наявності функціональної стадії КВАН. За дії симвастатину статистично значуще зменшувалися ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТҐЕ, ІРІ та зростав ХС ЛПВЩ (порівняно з контролем), зменшувалися ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТҐЕ та ІРІ (порівняно з ω-3 ПНЖК). Омеґа-3 ПНЖК не сприяли змінам HbA1c, препрандіальної ґлікемії, ІРІ та НОМА-ІР, статистично значуще зменшували ТҐЕ, КА і збільшували ХС ЛПВЩ. Симвастатин і ω-3 ПНЖК сприяли найбільш позитивним, статистично значущим змінам показників гіперінсулінемії/ІР і ліпідного обміну, завдяки чому зменшували добову дозу симвастатину.

Висновки. Ефективність комбінованого лікування симвастатином і препаратом w-3 поліненасичених жирних кислот не зумовлена станом компенсації захворювання, а є результатом безпосереднього впливу цих фармаколоґічних аґентів на досліджувані показники, що обґрунтовує доцільність їх використання для лікування функціональної стадії кардіоваскулярної автономної нейропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу.