О. П. Фаюра2, М. О. Старикович1, О. О. Абрагамович2, М. О. Абрагамович2, Р. С. Стойка1, Ю. Я. Кіт1
1Відділ реґуляції проліферації і апоптозу клітин Інституту клітинної біолоґії НАН України, м. Львів
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Неінвазивні методи досліджень клінічного стану орґанізму людини широко застосовуються у медицині як діаґностичні та проґностичні тести. Оскільки білковий склад сечі людини тісно асоційований із особливістю функціонування біолоґічних систем, його якісні та кількісні характеристики є перспективними маркерами контролю різноманітних процесів у орґанізмі.
Мета. Дослідити спектр ізоформ кортактину в сечі хворих на цироз печінки (ЦП) та їх діаґностичну цінність як потенційного молекулярного маркера його тяжкості.
Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП обстежено 12 хворих (жінки – 41,7 %, чоловіки – 58,3 %) віком 54,8 ± 2,5 року, які лікувалися у Львівському обласному гепатолоґічному центрі, створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та ґастроентеролоґічного відділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня». Із цих хворих на ЦП сформовано дослідну ґрупу (ДҐ), їм проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх орґанів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. Контрольну ґрупу (КҐ) сформовано з 10 практично здорових осіб відповідних статі й віку. У всіх обстежених хворих ДҐ і практично здорових осіб КҐ забрано по 10,0 мл ранкової порції сечі натще, яку готували відповідно до методики, а згодом осаджували білки зі застосуванням ацетону у співвідношенні 1:6 і піддавали SDS-електрофорезу з подальшим вестерн-блот аналізом із використанням комерційних моноспецифічних антикортактинових антитіл.
Статистичне опрацювання інформації проводили за допомогою проґрами Microsoft Office Excel 2010 із оцінкою достовірності виявлених змін із використанням парного критерію Стьюдента (В. С. Ґоссета) (різницю вважали вірогідною за p < 0,05). Діаґностичну чутливість білка визначали за діаґностичною специфічністю, проґностичною значимістю позитивних результатів, проґностичною значимістю неґативних результатів, діаґностичною ефективністю показника.
Результати. Білок 24,0 кДа, ідентифікований у 8 хворих на ЦП, фіксували лише в одному з 10 зразків сечі осіб КҐ, поліпептид із молекулярною масою 64,0 кДа – у 9 хворих ДҐ і 9 осіб КҐ, білок із молекулярною масою 98,0 кДа не виявлено у сечі жодної особи з ДҐ та лише однієї особи з КҐ, білок із молекулярною масою 52,0 кДа – у 4 хворих ДҐ і в жодної особи КҐ.
Білок із молекулярною масою 52 кДа, виявлений у хворих ДҐ, не фіксували в сечі жодної особи КҐ. Аналіз інформації про чотирьох хворих, у сечі яких ідентифіковано білок із молекулярною масою 52,0 кДа, показав, що у всіх ЦП був у стадії декомпенсації, клас С за критеріями Ч. Ґ. Чайлд – Р. Н. П’ю, звідки можна припустити, що поява цього протеїну в сечі може бути асоційована з наростанням тяжкості ЦП. Діаґностична чутливість показника – 33,3 %, діаґностична специфічність – 100,0 %, проґностична значимість позитивних результатів – 100,0 %, проґностична значимість неґативних результатів – 55,6 %, діаґностична ефективність показника – 63,6 %.
Білок із молекулярною масою 24 кДа достовірно частіше був виявлений у ДҐ (8 осіб), ніж у КҐ (1 особа) (р = 0,0039). Серед 8 пацієнтів ДҐ у 6 був ЦП у стадії декомпенсації, клас С за критеріями Ч. Ґ. Чайлд – Р. Н. П’ю, у двох – у стадії субкомпенсації, клас В за критеріями Ч. Ґ. Чайлд – Р. Н. П’ю.
Висновки. Дослідження вмісту білків у сечі за допомогою вестерн-блот аналізу з використанням комерційних антитіл до людського кортактину дало змогу ідентифікувати різні молекулярні форми пептидів, які відрізняються у хворих на цироз печінки різної етіолоґії та у здорових людей. Лише в сечі хворих (клас С за критеріями Ч. Ґ. Чайлд – Р. Н. П’ю) дослідної ґрупи ідентифікований білок із молекулярною масою 52,0 кДа, білок із молекулярною масою 24,0 кДа достовірно частіше був виявлений у дослідній ґрупі, ніж у контрольній (р = 0,0039). Збільшення частоти виявлення протеїнів із молекулярною масою 24,0 кДа та поява протеїнів із молекулярною масою 52,0 кДа у сечі можуть бути асоційовані з виникненням декомпенсованої стадії цирозу печінки. Оцінка їх діаґностичної цінності потребує подальших досліджень.