Lviv clinical bulletin 2019, 4(28): 8-17

https://doi.org/10.25040/lkv2019.04.008

Обґрунтування принципів та ефективність удосконаленого комплексного диференційованого лікування синтропічних уражень орґанів системи кровообігу у хворих на цироз печінки

М. Л. Фармага1, М. О. Абрагамович1, А. С. Свінціцький2О. О.  Абрагамович1

1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Вступ. Цироз печінки – одна з найважливіших і найскладніших проблем сучасної гепатолоґії. Актуальним є і вивчення коморбідних синтропічних уражень у хворих на цироз печінки, серед яких ураження системи кровообігу – синтропічні цирозна кардіоміопатія і стійка артеріальна гіпотонія – трапляються дуже часто, вважаються ключовими у виникненні поліорґанної недостатності й виступають чинниками ризику смерті. Специфічних рекомендацій щодо лікування синтропічних кардіоваскулярних уражень у хворих на цироз печінки не розроблено, тому їх лікувальний комплекс потрібно оптимізувати.

Мета. Обґрунтувати принципи та з’ясувати ефективність удосконаленого комплексного диференційованого лікування синтропічних уражень орґанів системи кровообігу у хворих на цироз печінки.

Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю цирозу печінки у дослідження залучено 603 хворих (164 / 439 – жінки / чоловіки, вік 18–83 роки), які лікувалися в 2010–2015 рр. у Львівському обласному гепатолоґічному центрі. З-поміж них виокремлено 490 (81,3 %) хворих на цироз печінки з позапечінковими ураженнями системи кровообігу, яких стратифіковано на три підґрупи: за наявністю лише синтропічної цирозної кардіоміопатії (103 особи), лише синтропічної артеріальної гіпотонії (89 осіб) та інші (306 осіб). Для порівняння ефективності лікування хворих із цирозною кардіоміопатією та артеріальною гіпотонією поділили рандомізованим способом на дві ґрупи: дослідну, що отримувала лікування за модифікованою нами методикою, та контрольну, хворі якої лікувалися за стандартною методикою. Оцінка ефективності лікування передбачала «суб’єктивну» оцінку (опитувальник якості життя – MOS 36-Item Short-Form Healh Survey) та «об’єктивну» (дослідна оцінка клінічно-лабораторно-інструментальних показників хворих).

Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп’ютері в проґрамах EViews (Quantitative Micro Software) та Excel (Microsoft) із використанням описової статистики, дисперсійного аналізу ANOVA, z-критерію для порівняння двох часток.

Результати. Підсумувавши власний клінічний дослід та інформацію з новітніх літературних джерел, ми модифікували загальноприйняту схему лікування хворих на цироз печінки зі синтропічними ураженнями системи кровообігу. Хворим на цироз печінки зі синтропічною вторинною цирозною кардіоміопатією доцільно додавати до лікувального комплексу карведилол – β-адреноблокатор із α-блокувальними властивостями (за наявності інших станів, що вимагають призначення β-адреноблокаторів, у максимально переносимому дозуванні, а якщо таких немає, – по 1 таблетці (3,125 мґ) зранку і ввечері під час їди), кардіо- і гепатопротектор тіотріазолін: хворим на цироз печінки з кардіоміопатією І ступеня тяжкості по 1 таблетці (100,0 мґ) тричі на день, хворим на цироз печінки з кардіоміопатією ІІ і ІІІ ступенів тяжкості  внутрішньом’язово по 2,0 мл 2,5% розчину (по 50,0 мґ) тричі на день упродовж п’яти днів, далі по 1 таблетці (100,0 мґ) тричі на день.

Результати «суб’єктивної» і «об’єктивної» оцінки ефектів комплексного лікування хворих на цироз печінки зі синтропічною цирозною кардіоміопатією свідчать, що застосування запропонованого нами модифікованого комплексу лікування дає змогу поліпшити якість життя хворих на 44,95 % й підвищити ефективність лікування.

Хворим на цироз печінки та синтропічну артеріальну гіпотензію І і ІІ ступенів тяжкості слід додавати до стандартного лікувального комплексу івабрадин по 1 таблетці (5,0 мґ) зранку після їди, хворим на цироз печінки та артеріальну гіпотензію ІІІ ступеня тяжкості – розчин альбуміну внутрішньовенно з розрахунку 1,5 ґ/кґ щонайменше впродовж 10 днів. Також усім пацієнтам доцільно призначити α-ліпоєву кислоту по 1 капсулі (600,0 мґ) зранку після їди, а за наявності асциту і набрякового синдрому – спіронолактон у дозуванні, передбаченому тяжкістю ускладнення, з переходом на підтримувальну дозу – 1 таблетка (50,0 мґ) зранку після їди.

Отримані нами результати свідчать про достовірно вищу ефективність модифікованого лікувального комплексу для курації хворих зі синтропічною артеріальною гіпотензією, на що вказують оцінка анкет якості життя, загальний бал яких зріс на 40,39 %, та комплексна оцінка результатів лікування лікарями-дослідниками.

Висновок. Удосконалені нами лікувальні комплекси для курації хворих на цироз печінки зі синтропічними цирозною кардіоміопатією і стійкою артеріальною гіпотензією, які враховують особливості їх патоґенезу та клінічного перебігу, дають змогу достовірно поліпшити якість життя хворих і підвищити ефективність їх лікування.