М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Цироз печіцнки (ЦП) супроводжується ураженням усіх орґанів і систем, у тому числі й веґетативної нервової системи (ВНС), що значно пришвидшує неґативний проґноз через участь у патоґенезі провідного синдрому портальної гіпертензії (ПГ), який є основною причиною смерті гепатолоґічних хворих.
Мета. Охарактеризувати стан ВНС у хворих на цироз печінки та з’ясувати його залежність від ступеня важкості ПГ за показниками дослідження варіабельності серцевого ритму.
Матеріали й методи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 240 пацієнтів дослідної ґрупи (ДҐ) із різним ступенем важкості ПГ (65 жінок (27,1 %) і 175 чоловіків (72,9 %) віком від 21 до 78 років), верифікованої за допомогою неінвазивного ультразвукового доплеро-флоуметричного обстеження судин черевної порожнини. Усім пацієнтам проведено визначення варіабельності серцевого ритму.
Результати. Стан веґетативної нервової системи у хворих на цироз печінки характеризується зниженням сумарної активності веґетативного впливу на серцевий ритм через зниження симпатичних і парасимпатичних впливів, а також гуморального компонента. Найбільшу частоту серцевих скорочень (ЧСС) під час проведення визначення варіабельності серцевого ритму у пробі до та після навантаження верифіковано у хворих з ПГ ІІІ ступеня важкості – достовірно частіше, ніж у пацієнтів з ПГ І та ІІ ступеня, різниця між якими також була статистично значущою (р < 0,05). Між ступенем важкості ПГ у хворих на ЦП та показником ЧСС у пробі до та після навантаження виявлено прямі кореляційні зв’язки середньої сили [(r = 0,41; р < 0,001) і (r = 0,26; р < 0,001)] відповідно, на основі чого можна стверджувати, що ЧСС достовірно збільшувалася у відповідь на наростання ступеня важкості ПГ і що вплив симпатичної нервової системи переважає над парасимпатичною із декомпенсацією ЦП, індукованого ПГ.
Висновки. Наростання веґетативної дисфункції, з переходом реґуляції на місцеві (гуморально-метаболічні) рівні пропорційно залежить від ступеня важкості портальної гіпертензії у хворих на ЦП, що підтверджує роль ВНС у патоґенезі виникнення ПГ, а також може слугувати надійним допоміжним діаґностичним критерієм виявлення ПГ та одним із «маркерів» визначення ступенів її важкості.