Lviv clinical bulletin 2016, 1(13): 31-39

https://doi.org/10.25040/lkv2016.01.031

Коморбідність: сучасний погляд на проблему; клаcифікація (повідомлення друге)

О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, У.  О. Абрагамович

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Систематизація теоретичних і практичних знань про коморбідні захворювання, а отже, розв’язання цієї проблеми не переходить за межі наукових дискусій, з приводу чого й досі не існує погодженого розуміння її суті та уніфікації вживаної термінолоґії. Для стандартизації наукових досліджень у вивченні коморбідності як випадкової комбінації в одного пацієнта різних за етіолоґією та патоґенезом захворювань або ж нозолоґічної синтропії коморбідних захворювань науковцями запропоновано 13 індексів.

Мета. Проаналізувати джерела літератури, які стосуються питання вивчення коморбідних захворювань і подають сучасні погляди вчених стосовно цієї проблем із метою її уніфікації.

Матеріали і методи. Проаналізовано джерела літератури, які стосуються питання вивчення коморбідних захворювань і подаючи сучасні погляди вчених стосовно цієї проблеми, на основі чого вибудовано власну систематизацію отриманих фактів.

Результати. Проаналізувавши численні праці науковців запропоновано всі захворювання, що виникають в орґанізмі, поділити на моноураження (у певної людини є лише одне захворювання, неускладнене) та коморбідні захворювання (два захворювання і більше у однієї людини), які своєю чергою поділяються на рубрики, залежно від їх кількості, причини виникнення, клінічного варіанту уражень, взаємозв’язку між захворюваннями, поєднаними в одному орґанізмі, походження, наявності морфолоґічних змін, залучення у процес орґанів і систем, черговості виникнення, симптоматичної домінантності, наявності ускладнень, проґнозу тощо. Окремо рубрифіковано ускладнення, залежно від їх особливостей.

Висновки. Подана класифікація може допомогти лікареві систематизувати й комплексно оцінити певне захворювання, визначити масштаб охоплення патолоґічним процесом певних орґанів чи систем орґанів, почерговість виникнення захворювань, можливість чи, навпаки, алоґічність причинно-наслідкового зв’язку між ними, а відтак провести всі необхідні діаґностичні процедури відповідно до їх важливості для визначення діаґнозу, призначити лікування без вдавання до поліпраґмазії й отримати позитивний результат цього лікування.