Lviv clinical bulletin 2015, 4(12): 28-33

https://doi.org/10.25040/lkv2015.04.028

Ефективність лікування ґастропарезу ітопридом з урахуванням стану вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2-го типу

І. О. Костіцька

Івано-Франківський національний медичний університет

Вступ. Порушення моторно-евакуаторної функції шлунка вважають одним із багатьох патоґенетичних механізмів виникнення діабетного ґастропарезу. З метою запобігти наростанню важкості проявів цього ускладнення, а також уникнення лабільного перебігу основного захворювання, слід вчасно проводити комплексне лікування з використанням лікарських засобів для корекції вуглеводного обміну та прокінетиків.

Мета. З’ясувати ефективність лікування ґастропарезу ітопридом  з урахуванням стану вуглеводного обміну у хворих на ЦД 2-го типу.

Матеріали і методи. Після підписання інформованої згоди рандомізованим способом обстежено 48 хворих (20 чоловіків і 28 жінок віком 42–76 років) на ЦД 2-го типу з ознаками порушення моторно-евакуаторної функції шлунка. У діаґностиці ЦД 2-го типу та оцінці ступеня компенсації вуґлеводного обміну керувались національними стандартами. Ступінь важкості клінічного перебігу ДҐ визначали за допомогою анкетування Patient Assessment of Gastrointestinal Disorders-Symptom Severity Index (PAGI-SYM), яке дає змогу пацієнтові самостійно оцінювати вираженість симптомів.

Результати. За результатами додаткових методів обстеження встановлено, що перебіг ДҐ залежить від ефективності ґлікемічного контролю. У хворих дослідної ґрупи за результатами анкетування констатовано позитивну динаміку всіх суб’єктивних ознак ДҐ.  Загальна сума балів опитувальників PAGI-SYM свідчить про позитивний результат лікування, який статистично достовірно (p < 0,05) відрізнявся у дослідній ґрупі до початку (14,21 ± 3,28 бала – перебіг ДҐ середньої важкості) та після лікування (7,28 ± 0,90 бала – легкий варіант перебігу ДҐ) порівняно з контрольною ґрупою.

Висновки. Доведена ефективність застосування прокінетика ітоприду гідрохлориду в добовому дозуванні 150,0 мґ, який сприяє нормалізації моторно-евакуаторної функції шлунка у хворих на ЦД 2-го типу з ознаками ДҐ, а також досягненню кращої компенсації вуглеводного обміну як прандіального, так і постпрандіального рівнів ґлікемії.