А. Я. Яцкевич

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Деформація та біль у стопі становлять значну частину причин звертання пацієнтів за медичною допомогою. Біль у стопі, поєднаний із порушенням її структури, є підставою для хірурґічного лікування близько третини пацієнтів у ортопедичних стаціонарах. Ефективність лікування недостатня, існує тенденція до хронізації процесів, часто виникають рецидиви. Для ефективного вибору лікувальної тактики важливо з’ясувати причину, патоґенез та ділянку походження больового імпульсу, безпосередній вплив на джерело болю.

Мета. Охарактеризувати патоґенез, алґоритм діаґностики та лікування болю у стопі.

Матеріали і методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно болю у стопі, його патоґенезу, алґоритму діаґностики та лікуванню з демонстрацією клінічного випадку.

Результати. За неефективності консервативного лікування болю у стопі, яке включає зниження фізичної активності, лікування нестероїднитми протизапальними засобами, локальне введення ґлюкокортикостероїдів, біолоґічних лікарських засобів та добирання відповідного взуття, може бути застосоване хірурґічне втручання. Вибір оперативних технік досить широкий – від видалення бурси, дебридменту ентезу ахіллового сухожилка до резекції остеофітів п’яткового горба з реінсерцією сухожилка та тривалою реабілітацією

Висновки. Причини та патоґенетичні механізми больових проявів у стопі надзвичайно різноманітні, закономірності їх виникнення та поєднання досліджені недостатньо. Відповідно ефективність лікування залишається низькою. Таким чином, існує необхідність подальшого вдосконалення способів діаґностики та курації хворих із болем у стопі.