М. Л. Фармага, М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович

 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Коморбідні синтропічні ураження системи кровообігу у хворих на цироз печінки, що часто призводять до летальних наслідків, вимагають усебічного дослідження.

Мета. Виелімінувати у хворих на цироз печінки синтропічні ураження серцево-судинної системи, з’ясувати деякі їх патогенетичні механізми, характер і особливості, клінічні маркери з прогностичною цінністю, обґрунтувати й оцінити ефективність їх модифікованого лікування.

Матеріали й методи. Опрацьовано медичну документацію 603 хворих на цироз печінки, з-поміж яких виокремлено 490 хворих із ураженням системи кровообігу, серед них – хворі з моноураженням системи кровообігу (дослідні групи) – 103 з цирозною кардіоміопатією, 89 – із артеріальною гіпотензією. Хворі, що не мали ураження системи кровообігу (113 осіб), утворили групу порівняння. На першому етапі виокремлено синтропічні коморбідні ураження органів кровообігу, на другому – вивчено деякі патогенетичні механізми їх виникнення, на третьому – охарактеризовано, класифіковано та з’ясовано їх особливості залежно від тяжкості цирозу печінки, на четвертому – виокремлено їх клінічні маркери, на п’ятому – обґрунтовано модифіковане курсове комплексне лікування хворих на цироз печінки зі синтропічними кардіоваскулярними ураженнями й оцінено його ефективність.

Результати. На першому етапі дослідження виявлено, що у 81,26 % хворих на цироз печінки наявні ураження органів системи кровообігу, серед яких вторинна цирозна кардіоміопатія (57,50 %) і стійка артеріальна гіпотензія (35,31 %) є синтропічними ураженнями. На другому етапі з’ясовано, що у хворих на цироз печінки зі синтропічними ураженнями системи кровообігу спостерігається вегетативний дисбаланс та ендотеліальна дисфункція. На третьому етапі визначено, що у хворих на цироз печінки зі синтропічною вторинною цирозною кардіоміопатією лівий шлуночок ремодельований, із діастолічною дисфункцією i підвищеним серцевим індексом C. Tei; ці показники погіршуються з наростанням тяжкості цирозу; індекс C. Tei доцільно застосовувати для класифікації вторинної цирозної кардіоміопатії на ступені тяжкості. У хворих на цироз печінки зі синтропічною стійкою артеріальною гіпотензією фіксували знижене співвідношення між артеріальним тиском у денний і нічний період та низьку варіабельність артеріального тиску; із наростанням тяжкості цирозу поглиблюється артеріальна гіпотензія з порушеним добовим ритмом і варіабельністю тиску на всіх стадіях хвороби; показник середнього артеріального тиску впродовж доби доцільно застосовувати для класифікування артеріальної гіпотензії за ступенями тяжкості.

Висновки. У 81,26 % хворих на цироз печінки є коморбідні ураження органів системи кровообігу, серед яких вторинна цирозна кардіоміопатія (57,50 %) і стійка артеріальна гіпотензія (35,31 %) є синтропічними, однією з ланок патогенезу яких є активація гуморально-метаболічних чинників із порушенням у вегетативній нервовій системі; синтропічна вторинна цирозна кардіоміопатія і стійка артеріальна гіпотензія мають особливу характеристику, їх прояви погіршуються паралельно з декомпенсуванням цирозу печінки. Запропоновано класифікувати обидві нозології за тяжкістю.