О. Н. Барна1, О. И. Гетьман2, Я. В. Корост1
1НМАПО імені П. Л. Шупика, м. Київ
2ВОО «Асоціація превентивної та антиейджинґ медицини»
Вступ. Старіння – загальна властивість живих і неживих систем, що представляє собою накопичення порушень структури і зниження функції системи.
Мета. Зробити огляд сучасної літератури з питань антивікової медицини, її головних принципів.
Материали і методи. Використано контент-аналіз, метод системного і порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень з питань антивікової медицини, її головних принципів і завдань.
Результати. Поява антиейджинґ медицини зумовлено збільшенням тривалості життя в економічно розвинених країнах. Люди живуть довше і, з цілком зрозумілих причин, прагнуть бути активними навіть в солідному віці. Алґоритм проґнозування процесів старіння включає оцінювання анамнестичних даних, фізичне обстеження, діаґностику клімаксу, оцінювання функціонального стану різних орґанів і систем за допомогою методів функціональної діаґностики, лабораторні тести, оцінку гормональної функції орґанізму, імунолоґічні дослідження.
Висновки. Антивікова медицина, її головні принципи базуються на застосуванні передових наукових і медичних технолоґій для раннього виявлення, профілактики, лікування та зменшення числа вікових захворювань. Уповільнення процесів старіння ставить перед собою мету не тільки збільшити кількість прожитих років, але і поліпшити якість життя в старості.