Ефективність і безпека застосування низькомолекулярних гепаринів для лікування та профілактики гострого коронарного синдрому

І. П. Катеренчук1, І. В. Циганенко1, О. І. Катеренчук2 1Українська медична стоматолоґічна академія, м. Полтава 2Полтавський обласний клінічний кардіолоґічний диспансер Вступ. Упродовж тривалого часу основним препаратом для лікування і профілактики тромботичних ускладнень був нефракціонований гепарин (НФГ). Однак, попри високу ефективність, НФГ має низку недоліків і побічних ефектів. Значні переваги перед НФГ мають гепарини з низькою Read More …

Функціональна диспепсія: сучасні засади діаґностики та лікування

А. С. Свінціцький Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Вступ. Функціональна диспепсія (ФД) поширена в популяції у всьому світі. У розвинених країнах диспептичні розлади трапляються у 30,0-40,0 % населення і є причиною 4,0-5,0 % усіх звертань до лікарів загального профілю. У цьому випадку левова частка (60,0-65,0 %) стосується ФД. Частіше хворіють жінки після психічних Read More …

Антивозрастная медицина – шанс на активную старость

О. Н. Барна1, О. И. Гетьман2, Я. В. Корост1 1НМАПО імені П. Л. Шупика, м. Київ 2ВОО «Асоціація превентивної та антиейджинґ медицини» Вступ. Старіння – загальна властивість живих і неживих систем, що представляє собою накопичення порушень структури і зниження функції системи. Мета. Зробити огляд сучасної літератури з питань антивікової медицини, її головних принципів. Материали і Read More …

Міофасціальний больовий синдром – деякі аспекти діаґностики та лікування

С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Р. С. Пшик, І. М. Боженко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Вступ. Біль спини трапляється у 40,0–80,0 % популяції. Однією з найчастіших причин болю спини є міофасціальний больовий синдром (МФБС). Близько 84,0 % дорослого населення хоча б раз у житті має епізод болю в попереку, а 40,0–70,0 Read More …

Лабіринтопатії (вестибулопатії) в практиці лікаря-терапевта

Ол. Ом. Кіцера, Ол. Ол. Кіцера Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Вступ. У 1861 р. Проспер Меньєр вперше довів, що причиною запаморочення, ністаґму та веґетативних розладів може бути захворювання вушного лабіринту. Сьогодні хвороби з такими симптомами належать до лабіринтопатій, тобто негнійних хвороб лабіринту. Мета. Описати основи класифікації, первинної діаґностики, невідкладного і планового лікування Read More …