М. Л. Фармага, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Цироз печінки (ЦП) посідає значне місце серед хвороб внутрішніх орґанів, а його коморбідні синтропічні ураження системи кровообігу є частою причиною інвалідизації нерідко й смерті пацієнтів, що визначає актуальність, медичну та соціально-економічну значущість, а також потребу удосконалення принципів його комплексного диференційованого лікування з урахуванням стану системи кровообігу.

Мета. Проаналізувати опубліковані дослідження щодо частоти, патоґенезу, клінічних ознак, діаґностики та лікування поліморбідних синтропічних позапечінкових уражень серцево-судинної системи у пацієнтів з ЦП.

Матеріали й методи. Опрацьовано результати клінічних досліджень за попередні роки та проаналізовано випадок захворювання пацієнта, який перебував під нашим спостереженням.

Результати. Ураження печінки, як ключового орґана міжорґанних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу. Це виявляється передусім порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та, як наслідок, порушенням мікроциркуляції і функціональної недостатності майже всіх орґанів, а також ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії із систолічною та діастолічної серцевою недостатністю і зміною параметрів серця. Клінічні ознаки ЦП з втягненням у патолоґічний процес орґанів системи кровообігу є бідними і, головне, неспецифічними. Найчастіше скарг немає або їх вважають проявом захворювання печінки, а результати фізикального, лабораторного та інструментального обстеження є малоінформативними. Найбільш специфічними є висока частота серцевих скорочень, наявність «хронотропної недостатності» та рівень і добові коливання артеріального тиску. Специфічних методів лікування уражень серцево-судинної системи за умов ЦП поки що не розроблено.

Висновки. Ураження печінки, як ключового орґана міжорґанних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу й виявляється порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії з систолічною і діастолічною серцевою недостатністю та зміною параметрів серця.