Lviv clinical bulletin 2023, 2(42): 36-43

https://doi.org/10.25040/lkv2023.02.036

Характер і частота коморбідних уражень серця у хворих на системний червоний вовчак, що їх діагностовано за допомогою ехокардіографії, виявлення і характеристика їхніх синтропічних варіантів

Л. О. Кобак, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, С. І. Гута, Л. В. Циганик

Львівський національний медичний університет імени Данила Галицького

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – автоімунна недуга, що характеризується ураженням різних органів і систем організму. Доведено, що серцево-судинні події пропорційно частіше фіксують у хворих на СЧВ порівняно зі загальною популяцією відповідних віку й стати. Найчастіше, з огляду на широку доступність, безпечність для діагностики уражень серця та магістральних судин, використовують ехокардіографію.

Мета. З’ясувати характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на системний червоний вовчак, що їх діагностовано за допомогою ехокардіографії, виявити й охарактеризувати їхні синтропічні варіанти.

Матеріяли й методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ, серед яких 110 жінок (88,00 %) та 15 чоловіків (12,00 %) віком від 18 до 74 років (середній вік 42,48 ± 1,12 року). Їх стратифіковано на п’ять груп, на основі оцінки активности СЧВ (шкала Systemic Lupus Erythematosus Disease Activity Index – SLEDAI).

Під час двоетапного дослідження з’ясовували характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ, виявлених за допомогою ехокардіографії з елімінуванням та характеристикою синтропічних уражень.

Результати. У близько половини хворих на СЧВ із коморбідними ураженнями серця, виявленими за допомогою ехокардіографії, є недостатність мітрального клапана (МК), майже у третини – ущільнення стулок МК, діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ). Зі спадною частотою фіксували ущільнення стулок клапана аорти (КА), збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт, збільшення порожнини лівого передсердя, збільшення порожнини правого шлуночка, збільшення товщини задньої стінки ЛШ в діастолу, пролапс МК, легеневу гіпертензію, недостатність трикуспідального клапана, збільшення діаметра висхідної аорти, недостатність КА, систолічну дисфункцію ЛШ, збільшення порожнини ЛШ в діастолу. Виявлено лише по одному випадку мітрального стенозу й стенозу устя аорти.

З’ясовано, що деякі з коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ статистично достовірно залежать від активности хвороби. Тому ущільнення стулок МК, легеневу гіпертензію, перикардіальний випіт, недостатність МК вважаємо синтропічними ураженнями серця у хворих на СЧВ.

Висновки. У хворих на системний червоний вовчак серед коморбідних уражень серця, діагностованих за допомогою ехокардіографії, домінують недостатність мітрального клапана, ущільнення стулок мітрального клапана, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, ущільнення стулок клапана аорти, збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт. Синтропічними ураженнями серця у хворих на системний червоний вовчак, діагностованих за допомогою ехокардіографії, є ущільнення стулок мітрального клапана, легенева гіпертензія, перикардіальний випіт та недостатність мітрального клапана.