Lviv clinical bulletin 2023, 2(42): 110-117

https://doi.org/10.25040/lkv2023.02.110

Ефективність комплексного медикаментозного лікування із використанням L-карнітину і дапагліфлозину у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та коморбідним цукровим діабетом другого типу

М. І. Швед, Р. М. Овсійчук

Тернопільський державний медичний університет імени І. Я. Горбачевського

Вступ. У хворих на цукровий діабет  другого типу (ЦД 2) вдвічі  підвищений ризик виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС), а ризик смертности від неї у 2–4 рази вищий, ніж у пацієнтів без порушень вуглеводного обміну. Причиною таких негативних тенденцій вважають виникнення метаболічного стресу за умов гіперглікемії та інсулінорезистентности, які є в основі порушення енергетичного метаболізму та ішемічного ушкодження кардіоміоцитів, що передбачає ймовірність медикаментозного впливу на ці патологічні процеси.

Мета. З’ясувати особливости перебігу та ефективність комплексного лікування з використанням L-карнітину і дапагліфлозину у хворих на інфаркт міокарда з  елевацією сегмента ST та коморбідним цукровим діабетом другого типу.

Матеріяли й методи. Дослідну групу сформували із 38 хворих (16,0 % жінок і 84,0 % чоловіків віком 42–65 років) із гострим коронарним синдромом (ГКС)/myocardial infarction with ST elevation (STEMI) та ЦД 2, яким окрім перкутанного коронарного втручання (ПКВ) додатково призначали L-карнітин та інгібітор SGLT2 дапагліфлозин. До групи порівняння увійшли 37 пацієнтів (13,5 % жінок і 86,5 % чоловіків віком 45– 70 років) із ГКС (STEMI) та ЦД 2, які після ПКВ отримували лише стандартне протокольне лікування. Контрольна група налічувала 24 практично здорових особи аналогічних стати й віку.

Окрім загальноклінічних обстежень та електрокардіографії проводили ехокардіографію з визначенням глобальної і локальної скоротливої активности міокарда за методом J. Simpson, а також визначали в плазмі крови вміст глюкози, інсуліну, інсулінорезистентности за показником індексу гомеостатичної моделі оцінки інсулінорезистентности (Homeostatic Model Assessment for Insulin Resistance – HOMA-IR) та ступінь її виражености за коефіцієнтом F. Carо. Усі пацієнти ДГ та ГП до виникнення ГКС (STEMI) лікувались цукрознижувальними лікарськими засобами групи метформіну. Ефективність лікування хворих ДГ та ГП оцінювали на 10-ту добу.

Результати. У хворих дослідної групи зі STEMI та ЦД 2 під впливом комплексного медикаментозного лікування із включенням L-карнітину та інгібітора натрійглюкозного котранспортера другого типу (sodium-glucose cotransporter – SGLT2) дапагліфлозину достовірно зменшилися частота порушень ритму і провідність уже на другу добу спостереження, а також прояви післяінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому підсумку виявлялося достовірним поліпшенням скоротливости міокарда (фракція викиду зросла на 6,7 %) та зменшенням діастолічної дисфункції. Фіксували також достовірне зниження частоти й виражености реперфузійних аритмій, що досягнуто саме завдяки кардіометаболічному впливові L-карнітину та інгібітора SGLT2 дапагліфлозину.

Висновки. Застосування комплексного медикаментозного лікування із включенням L-карнітину та інгібітора натрійглюкозного котранспортера другого типу дапагліфлозину є ефективним і сприяє достовірному поліпшенню параметрів центральної кардіогемодинаміки та компенсації гіперглікемії зі зниженням інсулінорезистентности (р < 0,05), що супроводжується  суттєвим зменшенням частоти виникнення й виражености таких ускладнень гострого коронарного синдрому, як реперфузійні аритмії та гостра лівошлуночкова недостатність.