Кеч Н. Р.

ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів

Вступ. За ступенем чутливості до дії неґативного впливу ксенобіотиків у дитини, на думку  Ю. Г. Антипкіна, перше місце посідає щитоподібна залоза, далі – печінка, легені, нирки й кісткова система. Різноманітні орґани та системи відповідають на антропоґенний вплив навколишнього середовища. Крім ендокринної системи , нирок, шлунка та кишок, особливо часто реаґує кісткова система дитини.

Мета. З’ясувати стан кісткової системи у дітей з еколоґічно чистих і забруднених реґіонів за показниками ультразвукової денситометрії.

Матеріали і методи. Упродовж 4 років ми визначали мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у 527 дітей із екозумовленими захворюваннями кісткової системи. Обстежено 287 дітей, які з народження проживають у еколоґічно несприятливих реґіонах Івано-Франківскої області, хімічно і радіаційно забруднених, та 234 дитини із еколоґічно чистого реґіону. Вік обстежених 5–18 років. Стать: 51,8 % дівчат та 48,2 % хлопців. Усім дітям проводили загальноклінічне, лабораторне та інструментальне дослідження, а саме – ультразвукове дослідження стану внутрішніх орґанів і щитоподібної залози та ультразвукову денситометрію. Методом ультразвукової денситометрії визначено МЩКТ: менше 67,0 % – остеопороз; 80,0–67,0 % – остеопенія; 100,0 ± 20,0 % – нормальна МЩКТ; 120,0 % і більше – остеосклероз.

Результати. Частота остеопенічного синдрому (остеопенія і остеопороз) була найвищою (55,6 %) в еколоґічно несприятливому реґіоні, забрудненому продуктами нафтопереробки. Частота остеопорозу в еколоґічно несприятливих реґіонах у 10–15 разів перевищувала частоту остеопорозу в ґрупі контролю.

Висновки. На рівень МЩКТ у дітей із остеопенічним синдромом суттєво впливають не тільки загальновідомі причини, але й рівень антропоґенного (техноґенного) забруднення навколишнього середовища.