М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Як відомо, цирроз печінки (ЦП) не обмежується гепатобіліарною системою, а поширюється й на інші орґани та системи. На цій підставі його розглядають як цирозну хворобу всього орґанізму з втягненням у патолоґічний процес різних орґанів і систем орґанізму, трактованих як синтропічні коморбідні ураження, що здебільшого стають причиною тимчасового, а відтак стійкого порушення працездатності, інвалідизації, часто – смерті хворого.

Мета дослідження. Зʼясувати характер і частоту синтропічних коморбідних позапечінкових уражень у хворих на цироз печінки залежно від ступеня важкості портальної гіпертензії.

Матеріали і методи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 240 пацієнтів [65 жінок (27,1 %) та 175 чоловіків (72,9 %) віком від 21 до 78 років (середній вік 47,8 ± 0,7 року), середня тривалість захворювання 4,2 ± 0,2 року]. Окрім загальноклінічних меиодів обстеження усім хворим проводено удосконалене ультразвукове доплерофлоуметричне обстеження (УЗДФМО) судин черевної порожнини.

Результати. Із-поміж усіх виявлених синтропічних коморбідних уражень у хворих на цироз печінки найбільш виражену залежність зі ступенем важкості портальної гіпертензії мають печінкова енцефалопатія [r = 0,73 (р < 0,001)], «голова медузи» [r = 0,72 (р < 0,001)], варикозно розширені вени стравоходу [r = 0,69 (р < 0,001)], коаґуло- патія [r = 0,69 (р < 0,001)] та артеріальна гіпотонія [r = 0,69 (р < 0,001)], частота яких прямопропорційно залежить від ступеня важкості портальної гіпертензії.

Висновки. Врахування синтропічних коморбідних уражень інших орґанів і систем, їх характерстика залежно від ступеня важкості портальної гіпертензії – ключового патоґенетичного чинника виникнення та наростання важкості синтропічних коморбідних уражень посідає важливе місце у визначенні тактики лікування та проґнозу хворих на ЦП.