Скляров Є. Я., Пилипів О. Б., Гутор Т. Г.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. На особливу увагу заслуговують не лише загальноприйняті, але й недостатньо досліджені предиктори розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та ускладень, пов’язаних з нею. Серед таких чинників слід виокремити безсимптомну гіперурикемію (ГУ), що розглядається як незалежний фактор ризику серцево-судинних захворювань. Виявлено взаємозв’язок ГУ з АГ, ожирінням, захворюванням нирок, порушенням вуглеводного та жирового обміну, цукровим діабетом, інсулінорезистентністю та оваріальною дисфункцією

Мета. Дослідити залежність рівня сечової кислоти (СК) від індексу маси тіла та креатиніну в жінок та чоловіків, хворих на ГХ.

Матеріали і методи. Обстежено 74 пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії (37 жінок і 37 чоловіків) віком 30–78 років (середній вік 59,7±1,7 року).

Результати. З’ясовано, що у жінок підвищений рівень сечової кислоти поєднувався з великими значеннями індексу маси тіла (ІМТ) (r = +0,20; p > 0,05) та креатиніну (r = +0,76; p < 0,05). У 88,6 % випадків відбулося коректне проґнозування підвищення рівня СК. У чоловіків підвищений рівень СК мав дуже слабку тенденцію до поєднання з малими значеннями ІМТ (r = -0,10; p > 0,05) та високим вмістом креатиніну (r = 0,06; p > 0,05). Лише у 51,9 % випадків відбулося коректне проґнозування підвищення рівня СК.

Висновки. Методом лоґістичної реґресії визначено залежність показників рівня СК від ІМТ і креатиніну в крові, яка має тендерні відмінності. Для жінок характерне достовірне зростання рівня СК за умов поєднання великих значень ІМТ та підвищеного вмісту креатиніну (коректне проґнозування у 88,6 % випадків). Натомість у чоловіків проґностична модель виявилась недостовірною.