Н. І. Смоляр, М. Б. Фур

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Публікації останніх років свідчать про значну поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) поряд з іншими основними стоматолоґічними захворюваннями, певні реґіональні та вікові особливості їх поширеності.

Мета. Оцінити поширеність і структуру ортодонтичної патології у дітей – вихованців шкіл-інтернатів.

Матеріали та методи. Проведено епідеміолоґічне обстеження 528 дітей шкіл-інтернатів м. Львова, с. Стрілки, м. Самбора та с. Жовтанці (основна ґрупа) і 122 дітей загальноосвітньої школи (контрольна ґрупа) віком 7, 9, 12 і 15 років.

Результати. З’ясовано, що поширеність ЗЩА у обстежених дітей становить 84,09 ± 1,54 %, а у дітей контрольної ґрупи – 66,39 ± 4,28 %. Із віком поширеність ЗЩА у дітей основної ґрупи зростає з 80,45 ± 3,44 % (7 років) до 87,90 ± 2,93 % (15 років). Натомість у дітей контрольної ґрупи поширеність ЗЩА становить 61,29 ± 8,75 % (7 років), а пік поширеності припадає на 12 років і становить 76,67 ± 7,72 %. Надалі до 15 років спостерігається зниження поширеності ЗЩА до 58,62 ± 9,15 %, що свідчить про перебіг процесів самореґуляції. Аномалії зубних рядів діаґностували у 77,08 ± 1,83 % випадків, аномалії окремих зубів – у 16,67 ± 1,62 %, аномалії прикусу – у 41,86 ± 2,15 %. Не виявлено жодної дитини зі шкіл-інтернатів, яка б перебувала на ортодонтичному лікуванні.

Висновки. Зростання поширеності ЗЩА у дітей основної ґрупи з віком пов’язане як із відсутністю ортодонтичного лікування, так і зі сповільненням або відсутністю процесів самореґуляції.