У. О. Абрагамович

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Епідеміолоґічні дослідження доводять, що поширеність низької мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) більша, порівняно із загальною популяцією. Остеопенія у пацієнтів із СЧВ трапляється у 25,0–75,0 % випадків, а остеопороз – у 1,4–68,0 %.

Мета. З’ясувати особливості ремоделювання кісткової тканини у пацієнтів із СЧВ залежно від ступеня зниження мінеральної щільності кісткової тканини на основі вивчення біохімічних кісткових маркерів у сироватці крові.

Матеріали і методи. В обстеження рандомізовано 68 хворих на СЧВ зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини за результатами ультразвукової денситометрії. Проаналізовано показники ремоделювання кісткової тканини (β-crossLaps, P1NP, остеокальцин) у сироватці крові хворих на СЧВ залежно від ступеня зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

Результати.  У пацієнтів, які мають СЧВ у поєднанні з остеопорозом, за результатами ультразвукової денситометрії, достовірно підвищені маркери формування кісткової тканини P1NP та остеокальцин у порівнянні як із практично здоровими особами, так і пацієнтами з  СЧВ, що мають остеопенію ІІ та ІІІ ступеня, а β-crossLaps статистично достовірно різниться лише у ґрупах практично здорових осіб і тих, що мають остеопенію ІІ ступеня, що може бути зумовлене як активністю захворювання, так і тривалим уживанням ґлюкокортикоїдів.

Висновки. У пацієнтів із СЧВ є особливості ремоделювання кісток залежно від ступеня зниження мінеральної щільності кісткової тканини, які полягають у тому, що за наявності остеопорозу, діаґностованого ультразвуковою денситометрією, ремоделювання відбувається внаслідок достовірного порушення як остеобластної, так і остеокластної функцій, за наявності остеопенії ІІІ ступеня – остеобластної функції.