В. В. Чемес, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. І. Гута

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Значна поширеність ревматоїдного артриту (РА), невпинне зростання захворюваності, ураження осіб працездатного віку, пізня діаґностика, не завжди ефективне лікування та велика економічна шкода, що її завдають захворювання та його ускладнення, ставлять перед медициною проблеми, які вимагають подальшого вивчення.

Мета. Зробити огляд літератури та опис клінічного випадку, присвячених з’ясуванню особливостей патоґенезу, діаґностики та принципів диференційованого лікування кальцієво­фосфорного обміну й стану кісток у хворих на ревматоїдний артрит.

Матеріали й методи. Використано контент-­аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень особливостей кальцієво-­фосфорного обміну й стану кісток у хворих на РА, патоґенезу, методів діаґностики та принципів диференційованого лікування. Пошук джерел здійснено в наукометричних медичних базах інформації: PubMed­-NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate за ключовими словами: РА, остеопороз, RANK/RANKL/OPG, денситометрія, P₁NP, кальцій, фосфор, вітамін D, партироїдний гормон.  Проаналізовано 75 джерел анґлійською та українською мовами. Відібрано джерела, в яких висвітлено патоґенез, методи діаґностики з доведеною високою чутливістю і специфічністю, принципи лікування. Описано клінічний випадок.

Результати. РА та його ускладнення, яким найчастіше є порушення кальцієво­фосфорного обміну, призводить до ранньої інвалідизації осіб переважно працездатного віку через виникнення переломів. Клінічні ознаки остеопорозу у хворих на РА часто є неспецифічними, а діаґностика невчасною. Тому питання ранньої діаґностики та принципів лікування не втрачає актуальності.

Висновки. Огляд сучасної літератури та опис клінічного випадку свідчать про те, що хворим на ревматоїдний артрит притаманні суттєві порушення кальцієво-­фосфорного обміну з ураженням кісток, проте інформації про патоґенетичні механізми, оптимальні методи діаґностики остеопорозу та його лікування недостатньо, а часто вона суперечлива, що є підставою для проведення досліджень за цим напрямом.