С. О. Зубченко, В. В. Чоп’як
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. За неякісної чи зниженої імунної відповіді активація хронічної М. Епштейна – І. Барр вірусної інфекції ініціює різні патолоґічні порушення, одним із яких є алерґія.
Мета. Дослідити клінічно-лабораторні особливості перебігу хронічної М. Епштейна – І. Барр вірусної інфекції в активній фазі у пацієнтів з алерґічними хворобами.
Матеріали й методи. У рандомізований спосіб обстежено 298 хворих, яких консультували у Львівському реґіональному медичному центрі клінічної імунолоґії та алерґолоґії впродовж 2016–2017 років із попередньою стратифікацією за наявністю у них алерґічних симптомів. Усім пацієнтам проведено клінічні, лабораторно-інструментальні, специфічні алерґолоґічні обстеження. Виявлення герпесвірусних інфекцій проводили за допомогою молекулярно-ґенетичних досліджень. У дослідження залучено 62 хворих із верифікованими на підставі критеріїв АRIA (2016), GINA (2016–2017), уніфікованого клінічного протоколу «Атопічний дерматит» (2016) алерґічними хворобами, які інфіковані лише EBV (33 (53,3 %) жінок і 29 (46,7 %) чоловіків віком 28,6 ± 2,4 року).
Результати. Кількість хворих на алерґічні хвороби становила 20,08 %. Найчастіше верифіковано персистивний алерґічний риніт, сенсибілізацію алерґенами кліщів домашнього пилу, трав і весняних дерев. Полісенсибілізацію виявлено у 75,80 % осіб, а гіпер-IgE-синдром – у 50,00 %. У 48,38 % пацієнтів із алерґічними хворобами діаґностовано хронічну М. Епштейна – І. Барр вірусну інфекцію в активній фазі (1-ша ґрупа). Клінічні ознаки алерґопатолоґії у пацієнтів 1-ї ґрупи виявлялись ринокон’юктивальним, кутанним синдромами (p < 0,05), транзиторним синдромом експіраторної задишки (p < 0,05) та гіпер-IgE-синдромом, причому з вірогідно більшим умістом IgE (p < 0,05) порівняно з пацієнтами з хронічною М. Епштейна – І. Барр вірусною інфекцією у латентній фазі (2-га ґрупа). У пацієнтів 1-ї ґрупи частіше визначали полісенсибілізацію (p < 0,05) і наявність алерґопатолоґії у близьких родичів, що вказує на ймовірність ґенетичної схильності до алерґічних хвороб (p < 0,05).
Висновки. Результати досліджень, що підтверджують вплив М. Епштейна – І. Барр вірусної інфекції в активній фазі на перебіг алерґічних хвороб у дорослих, свідчать про актуальність і перспективність цього напряму досліджень.