У. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, С. І. Гута

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – автоімунне захворювання нез’ясованої етіолоґії. В останні роки дослідники приділяють значну увагу з’ясуванню ролі герпесвірусів у виникненні, патоґенезі, здатності впливати на клінічно-лабораторні ознаки, перебіг і наслідки цього захворювання.

Мета. Зробити огляд сучасної літератури стосовно ролі герпесвірусів у хворих на системний червоний вовчак, описати клінічні випадки інфікованих хворих з власної практики.

Матеріали й методи дослідження. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно ролі герпесвірусів у хворих на СЧВ.

Результати. Аналіз сучасної літератури свідчить про важливу роль герпесвірусів у ініціації, патоґенетичних механізмах, загостренні та перебігу СЧВ. В описаних нами обидвох клінічних випадках у хворих на СЧВ діаґностована раніше не виявлена вірусна інфекція, яка неґативно впливала на перебіг захворювання, а оптимізація нами комплексного лікування з включенням у нього противірусних лікарських засобів дала позитивний ефект.

Висновки. Огляд сучасної літератури та представлені клінічні випадки з власної практики дають змогу припустити, що герпесвіруси, зокрема й насамперед цитомеґаловірус і вірус М. Е. Епштейна – І. Барр, можуть бути чинником ризику виникнення СЧВ, його причиною, «триґером», одним із патоґенетичних механізмів, особливо у ґенетично схильних осіб. Подібність клінічних проявів значно ускладнює діаґностично-лікувальну тактику, а це вимагає поглиблення знань про роль вірусів герпесґрупи у хворих на СЧВ, зокрема, у виникненні коморбідних, виділивши синтропічні, уражень внутрішніх орґанів.