Львівський клінічний вісник № 1 (33) – 2 (34) 2021

Частота порушень ритму і провідності та антиаритмічна ефективність upstream-терапії у хворих на гострий інфаркт міокарда з коморбідними метаболічним синдромом і ендотеліальною дисфункцією судин

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

М. І. Швед, І. О. Ястремська, Т. О. Добрянський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Вступ. Аритмії серця є найбільш частими реперфузійними ускладненнями у хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ). Мета. Оцінити частоту порушень ритму та провідності й антиаритмічну ефективність upstream-терапії у хворих на гострий ІМ з коморбідними метаболічним синдромом (МС) і ендотеліальною Read More …

Стан когнітивних функцій у хворих на гіпертонічну хворобу І–ІІ стадій, 2–3-го ступенів, помірного й високого кардіоваскулярного ризику та гендерні особливості виявлених порушень

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

В. А. Скибчик1, О. С. Пилипів2 1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 2КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» Вступ. Як відомо, підвищений артеріальний тиск (АТ) є вагомим предиктором виникнення когнітивних порушень (КП). Доведено, що підвищення АТ на 10 мм рт. ст. у молодому та середньому віці збільшує ризик виникнення когнітивних розладів на 40,0 Read More …

Порушення серцево-судинної діяльності та ендотеліальної функції у вагітних із недиференційованою сполучнотканинною дисплазією; їх корекція завдяки включенню до протокольної програми лікування карнітинаргінінового комплексу

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

В. Ю. Добрянська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України Вступ. Негативний вплив недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на ендотеліальну дисфункцію та виникнення порушень ритму серця передбачає несприятливий перебіг вагітності та пологів. Мета. З’ясувати особливості порушень серцево-судинної діяльності та ендотеліальної функції у вагітних із недиференційованою сполучнотканинною дисплазією та ефективність їх корекції завдяки Read More …

Поширеність інфікування SARS-CoV-2 серед лікарів-стоматологів державних і приватних структур та чинники, що впливають на ймовірність виникнення у них коронавірусної хвороби

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

Л. Ф. Горзов, І. Ю. Гангур, І. В. Сорокопуд, П. М. Танасійчук Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Вступ. На початку січня 2020 р. ідентифіковано новий коронавірус. 11 лютого 2020 р. ВООЗ присвоїла йому офіційну назву COVID-19. Критеріями оголошення ВООЗ 30 січня 2020 р. Надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення, Read More …

Про артеріальну гіпертензію як чинник ризику за умов пандемії COVID-19 і її лікування (огляд літератури)

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

І. П. Дунаєва1, Н. О. Кравчун2 1Харківський національний медичний університет МОЗ України 2Багатопрофільний медичний центр Life Park, м. Харків Вступ. За умов пандемії, спричиненої коронавірусною інфекцією, особливу групу ризику становлять хворі на серцево-судинні хвороби (ССХ), зокрема, артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД), які найчастіше трапляються в популяції. Поєднання коронавірусної хвороби та ССХ створює додаткові Read More …

Сучасний погляд на проблему системного червоного вовчака без та з коморбідними ураженнями системи кровообігу (огляд літератури, опис клінічного випадку) – повідомлення перше

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

Л. О. Кобак, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, В. В. Чемес Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького  Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – потенційно небезпечна для життя хвороба, яка виснажує хворого, призводить до зниження працездатності, інвалідизації та, у багатьох випадках, до смерті. Поширеність і захворюваність на СЧВ у світі є значною. Упродовж останніх Read More …

Чинники ризику: методика визначення й оцінювання, прогнозування в медицині (огляд літератури; приклади використання у власній клінічній практиці) – повідомлення перше

Posted onЗалишити коментар / Leave a comment

О. П. Фаюра1, А. О. Максимук2, О. О. Абрагамович1, М. О. Абрагамович1, Л. В. Циганик1, С. Я. Толопко1, М. Р. Ферко1  1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 2Львівський національний університет імені Івана Франка Вступ. Незважаючи на найновіші надбання сучасної медицини, до сьогодні залишаються невідомими безпосередні етіологічні чинники багатьох хвороб або неможливо з’ясувати значущість кожного Read More …