О. Р. Слаба
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Незважаючи на проґрес у діаґностиці та лікуванні бронхіальної астми (БА), тенденція до збільшення захворюваності спостерігається у всіх вікових ґрупах. Особливу увагу привертає ріст захворюваності на БА в економічно розвинутих країнах, де надзвичайної актуальності набула проблема ожиріння.
Мета. Визначити рівень адипонектину в крові у хворих на БА та з’ясувати клініко-лабораторні й інструментальні показники залежно від нього.
Матеріали і методи. На базі алерґолоґічного відділення 1-ї клінічної лікарні м. Львова проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 20 хворих на БА (12 чоловіків віком від 18 до 59 років та 8 жінок віком від 24 до 80 років).
Результати. Найнижчий рівень адипонектину виявлено у хворих із важким перебігом хвороби та ожирінням. В усіх пацієнтів із нижчим рівнем адипонектину спостерігались ускладнення – емфізема легень та пневмосклероз. Зі зменшенням рівня адипонектину крові у хворих на БА зростали активність запалення та ендоґенна інтоксикація (за показниками С-реактивного протеїну та лейкоцитарного індексу інтоксикації), знижувались як об’ємні, так і швидкісні параметри функції зовнішнього дихання (ФЗД).
Висновки. Гіпоадипонектинемія часто супроводжується ускладненим перебігом БА та зниженням як об’ємних, так і швидкісних показників ФЗД.