А. О. Бедзай, Т. М. Соломенчук, О. М. Колінковський
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Куріння є одним із найагресивніших факторів ризику виникнення гострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС), особливо у жінок. Кількість жінок, що курять, в Україні зросла втричі за останніх 30 років. Жінки, що курять, навіть у разі неінтенсивного куріння мають у 7 разів більший ризик перенести гострий коронарний синдром. Особливості порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у практично здорових жінок залежно від звички куріння, вивчені недостатньо, а тому є метою нашого дослідження.
Мета. З’ясувати особливості порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у практично здорових жінок залежно від звички куріння.
Матеріали й методи. У дослідження залучено 75 жінок. Залежно від статусу їх поділено на дві групи: практично здорові жінки-курці (n = 45, середній вік 52,78 ± 2,52 року) – дослідна група (ДГ), практично здорові жінки-некурці (n = 30, середній вік 54,81 ± 3,21 року) – група порівняння (ГП). Для з’ясування особливостей стану ліпідного обміну, стану ліпідотранспортної системи, активності системного запалення усім обстежуваним визначали показники загального холестеролу (ЗХС), холестеролу ліпопротеїнів низької густини (ХС ЛПНГ), холестеролу ліпопротеїнів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцеридів (ТГ), аполіпопротеїну А1 (АпоА1), аполіпопротеїну В (АпоВ), співвідношення АпоВ/АпоА1, С-реактивного протеїну (СРП) та фібриногену (ФГ).
Результати. З’ясовано, що у майже половини (48,89 %) жінок ДГ вміст у сироватці крові ЗХС >4,50 ммоль/л. Середній показник ЗХС серед цих осіб становив 5,84 ± 0,05 ммоль/л, що достовірно вище, ніж у когорті жінок ГП з умістом ЗХС >4,50 ммоль/л. Подібна тенденція спостерігалася й у випадку порівняння частки осіб із показником ХС ЛПНГ >3,00 ммоль/л. Зокрема, це перевищення реєстрували у 31,11 % жінок ДГ, що достовірно (в 1,33 разу) більше, ніж у жінок ГП (23,33 %). Натомість частка обстежуваних жінок ДГ з показником АпоА1 ˂0,96 г/л була достовірно (в 1,62 разу) більша, ніж у жінок ГП (37,78 % проти 23,33 %, р < 0,05). Також серед цих жінок середні показники АпоА1 були нижчими у курців, ніж у некурців (0,91 ± 0,04 г/л (ДГ) проти 0,96 ± 0,03 г/л (ГП), р < 0,05). Співвідношення АпоВ/АпоА1 засвідчило більшу інтенсивність проатерогенного зсуву ліпідного спектру у курців. У ДГ частка осіб із показником СРП понад 3,00 мг/мл сягала 13,34 %, що вдвічі більше (р < 0,05), ніж у ГП (6,67 %).
Висновки. Порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у жінок залежно від звички куріння мають певні особливості. У жінок-курців ці порушення достовірно тяжчі, ніж у жінок-некурців, і мають атерогенний характер, а саме: достовірно вищі показники загального холестеролу, холестеролу ліпопротеїнів низької густини, тригліцеридів, транспортних протеїнів аполіпопротеїну В, співвідношення транспортних протеїнів аполіпопротеїну В/аполіпопротеїну А1, середні значення С-реактивного протеїну та фібриногену, а також нижчі показники холестеролу ліпопротеїнів високої густини і транспортних протеїнів аполіпопротеїну A1.