У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, О. О. Абрагамович, М. Л. Фармага, О. Т. Романюк
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – автоімунна хвороба з властивими їй множинними патологічними процесами в різних органах і системах, у тому числі й у кістковій, від тяжкості ураження яких залежить фізичний, психологічний та соціальний стан хворого. До сьогодні не розв’язано проблему ефективного лікування кісток у хворих на СЧВ, немає методичних рекомендацій, які б передбачали диференційоване використання лікарських засобів із урахуванням пріоритетного патогенетичного чинника.
Мета. З’ясувати ефективність комплексного диференційованого лікування хворих на системний червоний вовчак із урахуванням особливостей ремоделювання кісткової тканини.
Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю СЧВ, жіночої статі у пременопаузальному періоді та ознак зменшення мінеральної щільності кісткової тканини у дослідження залучено 57 хворих. До контрольної групи увійшли 25 практично здорових жінок відповідного віку.
Дослідження виконували у два етапи. Перший етап присвячений з’ясуванню особливостей кісткового ремоделювання у хворих на системний червоний вовчак та обґрунтуванню модифікованого комплексного диференційованого їх лікування з урахуванням особливостей кісткового метаболізму Другий етап полягав у оцінюванні ефективності модифікованого лікувального комплексу та порівнянні з ефективністю лікування за стандартною методикою. Для виконання другого етапу хворих на системний червоний вовчак поділили рандомізованим способом на дві групи: дослідну, до якої увійшли хворі, що отримували лікування за модифікованою нами методикою, та групу порівняння, курація у якій здійснювалася за стандартною методикою. Оцінювання ефективності лікування передбачало суб’єктивну оцінку, а саме заповнення пацієнтами до початку та після лікування опитувальників якості життя – MOS 36-Item Short-Form Healh Survey (SF-36) зі статистичним опрацюванням результатів у обох групах, а також об’єктивну, тобто оцінювання дослідником клінічно-лабораторно-інструментальних показників хворих до і після завершення курсу лікування зі статистичним порівнянням отриманих результатів.
Результати. У хворих на системний червоний вовчак виявлено особливості кісткового ремоделювання, які стосуються недостатності вітаміну Д, порушення остеобластної та остеокластної функцій. На цій підставі виокремлено чотири групи хворих: І (16 хворих, 28,07 %) – зі зменшеним вмістом вітаміну Д (<30,0 нг/л), збереженою остеобластною та остеокластною функціями, ІІ (4 хворі, 7,02 %) – із недостатністю вітаміну Д (<30,0 нг/л), збереженою остеобластною і посиленою остеокластною функціями; ІІІ (16 хворих, 28,07 %) – із недостатністю вітаміну Д (<30,0 нг/л), послабленою остеобластною і посиленою остеокластною функціями; ІУ (19 хворих, 33,33 %) – із недостатністю вітаміну Д (<30,0 нг/л), послабленою остеобластною і збереженою остеокластною функціями.
Беручи до уваги особливості кісткового ремоделювання, ми розробили алгоритм комплексного диференційованого лікування хворих кожної із чотирьох виокремлених груп: І група – кальцію карбонат/кальцію цитрат 1000,0 мг/день + віт. Д 600,0 IU/день (дефіцит віт. Д, >20,0 нг/л)/віт. Д 1000,0 IU/день (дефіцит віт. Д, 10,0-20,0 нг/л)/ віт. Д 2000,0 (дефіцит віт. Д, <10,0 нг/л); ІІ група – кальцію карбонат/кальцію цитрат 1000,0 мг/день + віт. Д 600,0 IU/день (дефіцит віт. Д, >20,0 нг/л)/віт. Д 1000,0 IU/день (дефіцит віт. Д, 10,0-20,0 нг/л)/віт. Д 2000,0 (дефіцит віт. Д, <10,0 нг/л) + алендронат 70,0 мг/тиждень; ІІІ група – дієта збагачена кальцієм + альфакальцидол 1,0 мкг/добу + алендронат 70,0 мг/тиждень; ІУ група – дієта збагачена кальцієм + альфакальцидол 1,0 мкг/добу.
Отримані результати свідчать про достовірно вищу ефективність запропонованого диференційованого лікування кісток у хворих на СЧВ, на що вказують оцінювання анкет якості життя, загальний бал яких зріс у хворих дослідної групи на 37,93 % проти 3,19 % у жінок групи порівняння, а також комплексне об’єктивне оцінювання результатів лікування лікарями-дослідниками: у хворих дослідної групи достовірно частіше фіксували добрий результат лікування, а у жінок групи порівняння – задовільний і поганий.
Висновки. Удосконалене комплексне диференційоване лікування хворих на системний червоний вовчак із урахуванням особливостей ремоделювання кісткової тканини дає змогу поліпшити якість життя хворих на 37,93 % та достовірно підвищити ефективність їхнього лікування.