А. В. Ковчун, В. В. Кмита, Л. Н. Приступа
Сумський державний університет, медичний інститут
Вступ. Епідеміoлoґічні дослідження останніх років демонструють, що у 17,0–24,0 % хвoрих на хронічне обструктивне захворювання (ХOЗЛ) наявна анемія, у 6,0–10,0 % – пoліцитемія.
Мета. З’ясувати клінічні й функціональні особливості перебігу ХОЗЛ залежно від показників червоного паростка крові та вмісту розчинних трансферинових рецепторів.
Матеріали й методи. У дослідження включено 202 хворих на ХОЗЛ. Ступінь обструкції визначали за допомогою комп’ютерної спіроґрафії, ступінь диспное – за опитувальником modified Medical Research Council (mMRC), якість життя – за Chronic obstructive pulmonary disease Assessment test (САТ). Хворих на ХОЗЛ поділили на чотири ґрупи залежно від показників червоного паростка крові та вмісту розчинних трансферинових рецепторів: 1-ша ґрупа – 144 пацієнти без анемії, 2-га – 33 із анемією хронічного захворювання (АХЗ), 3-тя – 12 із еритроцитозом, 4-та ґрупа – 13 із залізодефіцитною анемією (ЗДА). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням проґрами SPSS-21.
Результати. Виявлено, що частота АХЗ зростає відповідно до ступеня обструкції і тяжкості перебігу захворювання. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ та ЗДА мали достовірно менші показники ОФВ1 порівняно з хворими без анемії та еритроцитозу. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ та ХОЗЛ із ЗДА мали гіршу якість життя, ніж хворі без анемії та еритроцитозу. У результаті проведеного кореляційного аналізу з’ясовано, що існує зворотний кореляційний зв’язок між ступенем обструкції та результатами mMRC. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ мали більшу частоту загострень протягом останнього року порівняно з хворими інших ґруп.
Висновки. ЗДА виявляється у 6,4 % хворих на ХОЗЛ, АХЗ – у 16,3 %. Частота АХЗ збільшується у міру того як зростають ступінь обструкції і тяжкість перебігу ХОЗЛ. Хворі на ХОЗЛ із анемією мають показник ОФВ1 і якість життя достовірно гірші порівняно з хворими інших ґруп. Хворі на ХОЗЛ та АХЗ мають більшу частоту загострень.