М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Стан шкірного покриву тіла завжди був віддзеркаленням стану внутрішніх орґанів, зокрема, орґанів шлунково-кишкового каналу (ШКК), печінки. Більшість шкірних симптомів не є специфічними для ураження гепатобіліарної системи (ГБС), тому можуть спостерігатися й у разі інших захворювань. Проте часто наявність шкірних стиґм і скарг пацієнта може дуже допомогти у верифікації діаґнозу.

Мета. Всебічно описати стиґми шкіри, її придатків та слизових оболонок (СО) у хворих з ХДЗП.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 2 007 хворих на ХДЗП, які впродовж 2005–2013 рр. перебували у Львівському обласному гепатолоґічному центрі, створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 ЛНМУ імені Данила Галицького та ґастроентеролоґічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ). Серед цих хворих було 1 508 чоловіків (75,1 %) і 499 жінок (24,9 %) віком 47,9 ± 0,2 року. Перед початком лікування у стаціонарі їм проведено обстеження (згідно з наказом МОЗ України № 271 від 13.06.05 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за фахом «Ґастроентеролоґія»), на основі результатів якого поставлено клінічні діаґнози.

Результати. Зміни шкіри часто є першими провісниками хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП). Наприклад, поєднання піґментації, жовтяниці й ксанотом підтверджує діаґноз первинного біліарного цирозу печінки (ПБЦП). У абсолютної більшості хворих на ХДЗП є патоґенетично зумовлені синтропічні ко- і полістиґми змін шкіри, її придатків та СО, які мають важливе діаґностичне значення й допомагають досвідченому лікареві запідозрити або й поставити діаґноз ще до проведення спеціального комплексного обстеження, обрати тактику лікування з урахуванням

причин виникнення. Найпоширенішими стиґмами є дисхромії, зокрема жовтяниця, а також телеанґіоектазії, пальмарна еритема, «кардинальський» язик, симптом «доларової   купюри»,   «голова медузи», «лакові» нігті.

Висновки. Хронічні дифузні захворювання печінки переважно супроводжуються патоґенетично зумовленими синтропічними ко- та полістиґмами шкіри, її придатків і слизових оболонок, які мають важливе діаґностичне значення і допомагають досвідченому лікареві запідозрити або й поставити діаґноз ще до проведення спеціального комплексного обстеження, обрати тактику лікування.