В. В. Качковська

Сумський державний університет

Вступ. Згідно з результатами попередніх досліджень, виокремлено два основні фенотипи бронхіяльної астми (БА), асоційованої з ожирінням: рання атопічна та пізня без атопії, які відрізняються віком дебюту, патогенетичними механізмами виникнення, відповіддю на базисне лікування.

Мета. Проаналізувати клініко-анамнестичні показники хворих на бронхіяльну астму у поєднанні з ожирінням залежно від віку дебюту.

Матеріяли й методи. Обстежено 195 хворих на БА та 95 практично здорових осіб. Пацієнтів поділено на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА: І група – 100 хворих із раннім дебютом, ІІ група – 95 хворих із пізнім дебютом. Для оцінювання контролю БА використовували опитувальник ACQ-5, а для оцінювання якости життя – AQLQ. Дослідження схвалила локальна комісія з питань біоетики.

Результати. Серед хворих на БА з ожирінням із раннім і пізнім дебютом не фіксували вірогідних відмінностей за віком, статтю, індексом маси тіла, частотою обтяженого алергоанамнезу; за метеочутливістю і стресовими чинниками, як предикторами загострення БА, задишки, скарг на загальну втомлюваність та порушення сну; за тяжкістю перебігу, рівнем контролю симптомів, показниками функції зовнішнього дихання, частотою пневмоній у анамнезі (всі р > 0,05). Проте рання БА тривала достовірно довше; цвітіння рослин частіше провокувало загострення; виявлено вищу частоту ранкових симптомів,  загострень та частішу потребу вживати системні глюкокортикоїди. У хворих із пізньою БА частіше констатували вплив професійних шкідливостей, холодної пори року, гострих респіраторних вірусних інфекцій, фізичних навантажень, поєднання чинників як причин загострення; денні напади із потребою вживати сальбутамол; кашель, у тому числі з виділенням мокротиння; нижчу оборотність бронхіяльної обструкції та гірші показники якости життя.

Висновки. У хворих на бронхіяльну астму із раннім і пізнім дебютом визначено низку відмінностей: для фенотипу ранньої бронхіяльної астми з ожирінням порівняно з бронхіяльною астмою з пізнім дебютом виявлено більшу тривалість захворювання; цвітіння рослин частіше провокувало загострення; вища частота ранкових симптомів,  загострень та частіша потреба вживати системні глюкокортикоїди.

Визначено також відмінні особливости пізньої бронхіальної астми з ожирінням щодо пізньої бронхіяльної астми: частіший вплив професійних шкідливостей, холодної пори року, гострих респіраторних вірусних інфекцій, фізичних навантажень, поєднання чинників як предикторів загострення; денні напади із потребою вживати сальбутамол; кашель, у тому числі з виділенням мокротиння; нижча оборотність бронхіяльної обструкції та гірші показники якости життя.