Lviv clinical bulletin 2020, 4(32): 42-53

https://doi.org/10.25040/lkv2020.04.042

Частота обов’язкових для використання клінічних і лабораторних діагностичних критеріїв системного червоного вовчака за наявності активної цитомегаловірусної та вірус М. Е. Епштейна – І. Барр інфекції, їх діагностична цінність

Posted onAuthorAdminЗалишити коментар / Leave a comment

С. І. Гута, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, В. В. Чемес

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. У хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) є потреба пошуку маркерів, які б дозволили ін­формувати про наявність активних цитомегаловірусної (ЦМВ) та вірус М. Е. Епштейна – І. Барр (ЕБВ) інфекцій.

Мета. З’ясувати частоту обов’язкових для використання клінічних і лабораторних діагностичних крите­ріїв системного червоного вовчака за наявності активних цитомегаловірусної та вірус М. Е. Епштейна -І. Барр інфекцій, їх діагностичну цінність.

Матеріали й методи. У дослідженні 120 хворих на СЧВ залежно від наявності активних ЦМВ і ЕБВ поділено на групи: з активною ЦМВ-інфекцією (ДГ1), активною ЕБВ-інфекцією (ДГ2), активними ЦМВ і ЕБВ (ДГ3), без активних ЦМВ і ЕБВ (ГП).

Результати. У хворих ДГ1 достовірно частіше, ніж у хворих ГП, є артрит, психоз, лейкопенія, підвищення титру АТ до двоспіральної ДНК (анти-ДНК) та антифосфоліпідних АТ, у хворих ДГ2 – фотосенсибілізація, виразки слизових оболонок, тромбоцитопенія та підвищення титру анти-ДНК, у хворих ДГ3 – еритема за типом «метелик», лімфопенія, виявлення вовчакового антикоагулянту (ВА) та підвищення титру антинуклеарних АТ. Найвищу діагностичну цінність для діагностики активної ЦМВ-інфекції мають артрит, психоз, лейкопенія та підвищення титру антифосфоліпідних АТ, активної ЕБВ-інфекції – фотосенсибілізація, виразки слизових оболонок і тромбоцитопенія; для виявлення одночасно наявних активних ЦМВ- і ЕБВ-інфекцій – еритема за типом «метелик», лімфопенія і поява ВА.

Висновки. У хворих на системний червоний вовчак із активною цитомегаловірусною інфекцією, активною вірус М. Е. Епштейна – І. Барр інфекцією, поєднанням активних цитомегаловірусної і вірус М. Е. Епштейна – І. Барр інфекцій достовірно частіше, ніж у хворих без активних інфекцій, виявляли певні клінічні та ла­бораторні маркери. Деякі з них мають найвищу діагностичну цінність для діагностики активних інфекцій, остаточна верифікація яких вимагає застосування прямих серологічних тестів.