В. В. Короленко
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
Вступ. Здоров’я населення і кожної людини – одна з найвищих цінностей держави. Трансформація вітчизняної галузі охорони здоров’я є ключовим напрямом суспільно-політичного, економічного розвитку. Важливе місце посідають проблеми соціально значущих спеціалізованих медичних служб, однією з яких є дерматовенерологічна служба. Пріоритетні напрями протидії поширенню соціально небезпечних хвороб дерматовенерологічного профілю визначено стратегічними документами Всесвітньої організації охорони здоров’я, де відображено повний комплекс послуг хворим з інфекційними хворобами, що передаються статевим шляхом, і надання допомоги з позицій громадського здоров’я з урахуванням принципу загального охоплення послугами охорони здоров’я. Розбудова дерматовенерологічної служби в Україні відповідно до пріоритетів державної політики, цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на 2016-2030 рр., політики Європейського Союзу потребує удосконалення цієї служби з урахуванням наявних викликів і загроз, розробки та впровадження її дієвої науково обґрунтованої функціонально-організаційної моделі.
Мета. Удосконалення дерматовенерологічної служби шляхом обґрунтування сучасної комплексної функціонально-організаційної її моделі.
Матеріали й методи. Використано методи системного та процесного підходу, бібліосемантичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, моделювання політики запровадження змін у дерматовене-рологічній службі.
Результати. Обґрунтовано принципи та заходи протидії соціально значущій та соціально небезпечній дерматовенерологічній патології, які визначено на основі результатів аналізу її поширеності, реального стану боротьби з нею та з урахуванням положень стратегічних документів державного та міжнародного рівнів.
Розроблено функціонально-організаційну модель дерматовенерологічної служби, яка передбачає міжсекторальний та міждисциплінарний підхід до розбудови дерматовенерологічної служби, із залученням існуючих, удосконалених і цілком нових структурних елементів (структурні підрозділи з інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом, у складі центрів громадського здоров’я, відділення дистанційного скринінгу та моніторингу у складі регіональних дерматовенерологічних центрів, орган професійного самоврядування) з метою раціональної координації різних ланок надання медичної допомоги дерматовенерологічним хворим. Зазначені структурні елементи забезпечують виконання основних функцій: управлінської, координаційної, матеріального забезпечення, інформаційно-аналітичної, підготовки та управління персоналом, наукового забезпечення, медичного обслуговування, професійного самоврядування, комунікативної.
Розробку моделі здійснено з урахуванням результатів аналізу соціологічних опитувань думки дерматовенерологів, пацієнтів і менеджерів охорони здоров’я. Упровадження моделі дозволить оптимізувати використання ресурсів служби та системи охорони здоров’я загалом, підвищити якість, ефективність і доступність надання дерматовенерологічної допомоги. Експертна оцінка запропонованої моделі показала її іноваційність і відповідність принципам комплексності та наступності в наданні медичної допомоги.
Висновки. Запропонована концептуальна функціонально-організаційна модель дерматовенерологічної служби має профілактичну спрямованість, побудована на принципах комплексності, міжсекторального та мультидисциплінарного підходів, пацієнтоцентризму, науковості, високотехнологічності, яка здатна забезпечити якісну, доступну та ефективну профілактику й лікувально-діагностичну допомогу дерматовенерологічного профілю.