О. О. Абрагамович1, У. О. Абрагамович1, А. П. Кушина1, С. І. Гута1, О. В. Синенький2
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2Львівська обласна клінічна лікарня
Вступ. Як відомо, перебіг системного червоного вовчака (СЧВ) часто супроводжується синтропічними ураженнями серцево-судинної системи, чільне місце серед яких посідає артеріальна гіпертензія. Як важливий чинник ризику виникнення й наростання важкості синтропічних серцево-судинних ускладнень у хворих на СЧВ, особливо в активній фазі, вона часто погіршує якість їхнього життя, а деколи стає основною причиною смерті.
Мета. Визначити залежність показників добового моніторинґу артеріального тиску (ДМАТ) від активності патолоґічного процесу у хворих на системний червоний вовчак.
Матеріали і методи. У рандомізований спосіб обстежено 83 хворих (71 жінка та 12 чоловіків) віком від 17 до 68 років з діаґнозом СЧВ, яких згодом за активністю патолоґічного процесу на час ДМАТ стратифіковано на три ґрупи: з активністю І ступеня (25 жінок і 5 чоловіків, середній вік 42,9 ± 2,1 року), ІІ ступеня (33 жінки та 6 чоловіків, середній вік 37,9 ± 1,8 року), ІІІ ступеня (13 жінок та 1 чоловік, середній вік 37,9 ± 1,8 року). Контрольну ґрупу склали 35 практично здорових осіб аналоґічних статі й віку.
ДМАТ проводили за допомогою апарата ABPM-04 (фірма Meditech, Угорщина), монітор активувався кожних 15 хв у денний час (з 0600 по 2159 год.) та кожних 30 хв у нічний час (з 2200 по 0559 год.).
Порівнювали показники ДМАТ у хворих із різними ступенями активності СЧВ між собою: хворих із І ступенем активності СЧВ порівнювали з хворими із ІІ і ІІІ ступенями, а також хворих із ІІ ступенем із хворими з ІІІ ступенем.
Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп’ютері в проґрамі Microsoft Excel з використанням описової статистики й t-критерію Стьюдента для порівняння вибірок з нормальним розподілом.
Результати. Порівнюючи показники АТ упродовж доби у хворих на СЧВ усіх ґруп між собою, констатували наявність достовірного зростання АТ з підвищенням ступеня активності СЧВ майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками зі зміною фізіолоґічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищував допустимі норми.
Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ впродовж доби зберігаються й за результатами їх оцінювання в нічний і денний час.
Із наростанням ступеня активності СЧВ всі шість показників, які характеризують ІЧ упродовж як активного, так і пасивного періодів, закономірно підвищуються і найвиразніше прямо пропорційна залежність між наростанням важкості хвороби і величиною досліджених показників виявляється у хворих третьої ґрупи порівняно з другою та особливо першою ґрупою хворих.
Висновки. У хворих на СЧВ показники ДМАТ залежать від активності патолоґічного процесу – із підвищенням його ступеня АТ достовірно зростає майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками, зі зміною фізіолоґічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищує допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ упродовж доби зберігаються і за результатами їх оцінювання в нічний і денний час.