Абрагамович У. О.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Веґетативні порушення – термін, який об’єднує різноманітні за походженням і проявами порушення веґетативних функцій орґанізму, що зумовлені розладами їх нейроґенної реґуляції.

Мета. Охарактеризувати стан веґетативної нервової системи у хворих на системний червоний вовчак (CЧВ) із різним ступенем активності захворювання за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР).

Матеріали і методи. Обстежено 83 пацієнтів. Серед них 65 жінок (78,3 %) та 18 чоловіків (21,7 %) віком від 18 до 74 років (середній вік – 44,2 року), яким діаґностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колеґії ревматолоґів (1982, 1997). Обстежено також 40 практично здорових осіб (27 жінок (67,5 %) і 13 чоловіків (32,5 %)) віком від 19 до 70 років (середній вік – 41,8 ± 4,2 року), із яких сформували контрольну ґрупу. Запис ВСР проводили впродовж 5 хв у положенні лежачи (стан до навантаження) та впродовж 6 хв у положенні стоячи (після навантаження; ортостатична проба).

Результати. Значення частоти серцевих скорочень дає змогу охарактеризувати баланс між тонусом симпатичного та парасимпатичного відділів веґетативної нервової системи, оскільки зміна серцевого ритму – універсальна реакція орґанізму на різні подразники внутрішнього або зовнішнього середовища. Стан веґетативної нервової системи у хворих на СЧВ із різним ступенем активності характеризується зниженням сумарної активності веґетативного впливу на серцевий ритм через зниження симпатичних і парасимпатичних впливів, а також гуморального компонента.

Висновки. На основі зниженої загальної спектральної потужності у пацієнтів зі СЧВ спостерігається дисбаланс веґетативної нервової системи за переважання симпатичної нервової системи, особливо виражений у пробі до навантаження.