В. І. Денесюк, Н. О. Музика
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Вступ. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найбільш поширене й небезпечне для життя захворювання серцевосудинної системи, що призводить до постійної інвалідності, втрати працездатності, а також значного скорочення тривалості й якості життя. Найчастіше причиною ХСН та систолодіастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) є ішемічна хвороба серця (ІХС).
Мета дослідження. З’ясувати вміст у сироватці крові вазодилятаторних чинників за різних ступенів систолодіастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію ІІ–ІІІ функціонального класу, ускладнену серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка.
Матеріали і методи. Проведено повне клінічне обстеження 47 хворих на СС ІІ–ІІІ ФК, ускладнену СН І–ІІІ ФК з ФВ ЛШ ≤45,0 % (31 чоловік і 16 жінок, середній вік пацієнтів 66,00 ± 1,50 року). Окрім комплексу клініколабораторних та інструментальних обстежень, які відповідають сучасним вимогам, хворим проводили кількісне визначення маркерів вазодилятації – нітритів (NO–) та нітратів (NO–), еNOS.
Результати. З’ясовано рівень у сироватці крові вазодилятаторних чинників за різних ступенів систолодіастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію (СС) ІІ–ІІІ функціональних класів (ФК), ускладнену серцевою недостатністю (СН) зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка.
Аналіз рівнів вазодилятації за різних типів діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ свідчить, що за сповільненої релаксації середній рівень еNOS становив 498,55 ± 42,80 пґ/мл, що достовірно вище від показника рестриктивного типу ДД ЛШ (р < 0,01). У разі псевдонормального типу ДД ЛШ середній рівень еNOS становив 407,24 ± 54,59 пґ/мл, що суттєво вище від показника рестриктивного типу ДД ЛШ (р < 0,05). Завдяки кореляційному аналізу між рівнями еNOS у сироватці крові та фракцією викиду лівого шлуночка у обстежених хворих на СС ІІ–ІІІ ФК, ускладнену серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка виявлено прямий кореляційний зв’язок слабкої сили.
Висновки. У хворих на стабільну стенокардію ІІ–ІІІ ФК, ускладнену систолічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, переважно визначається ІІ (помірний) ступінь систолічної дисфункції лівого шлуночка з тенденцією до зниження вмісту вазодилятаторних чинників (зокрема, еNOS, нітритів і нітратів) за проґресування ступенів систолодіастолічної дисфункції лівого шлуночка. У хворих на стабільну стенокардію ІІ–ІІІ функціональних класів, ускладнену серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, переважають псевдонормальний і рестриктивний типи діастолічної дисфункції лівого шлуночка.