Lviv clinical bulletin 2014, 4(8): 8-13

https://doi.org/10.25040/lkv2014.04.008

Проґнозування тривалого утримання синусового ритму після кардіоверсії у пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією передсердь

О. Й. Жарінов1, Н. П. Левчук2, М. Р. Ікоркін2, О. С. Сичов2

1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України

2ННЦ «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска» НАМН України

Вступ. Вибір оптимальної стратегії ведення пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь (ФП) і до- цільність тривалого антиаритмічного лікування після кардіоверсії дуже залежать від імовірності рецидиву аритмії.

Мета. Визначити роль клініко-анамнестичних, демоґрафічних показників та низки показників структурно-функціонального стану лівих відділів серця для проґнозування збереження синуcового ритму у пацієнтів з персистентною ФП упродовж 18 місяців після кардіоверсії.

Матеріали і методи. У дослідження включено 225 пацієнтів (178 чоловіків і 47 жінок) віком від 34 до 79 років, відібраних для планової кардіоверсії. Усім пацієнтам здійснювали загальноклінічне обстеження, реєстрацію ЕКҐ, трансторакальну і черезстравохідну ехокардіоґрафію з метою детального оцінювання показників структурно-функціонального стану шлуночків і передсердь. Після кардіоверсії повторний огляд здійснювали через кожних 6 місяців.

За результатами дослідження, виявлено, що загалом через 18 місяців синусовий ритм зберігався у 125 (55,6 %) пацієнтів. Натомість у 100 пацієнтів (44,4 %) була зареєстрована персистентна або постійна ФП. Незалежне значення для проґнозування утримання синусового ритму мали вік пацієнтів, тривалість хвороби, рівні систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, а також низка показників структурно-функціонального стану лівих відділів серця. Зокрема, предикторами тривалого збереження синусового ритму були  діаметр лівого передсердя < 45,0 мм, індекс об’єму лівого передсердя < 50,0 мл/м2, кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка < 145,0 мл, середня швидкість викиду крові з вушка лівого передсердя ≥ 30,0 см/с, відсутність феномену спонтанного контрастування.

Висновки. Отримана модель  характеризується високою чутливістю, специфічністю та діаґностичною цінністю у проґнозуванні утримання синусового ритму серця.