А. В. Кігічак-Борщевська

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Модернізація суспільства, швидка та масова урбанізація, завищені вимоги соціуму, хронічний дефіцит часу призводять до підвищення впливу стресових чинників на здоров’я людини загалом та на психічне здоров’я зокрема. Дослідження виявили, що люди, здатні до побудови близьких соціальних зв’язків, мають менше розладів, зумовлених стресом, та вищий потенціал до відновлення після психотравматичних ситуацій і хвороб.

Мета. Охарактеризувати первинні моделі стосунків у сім’ї як предиктора психічного здоров’я.

Матеріали і методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно первинних моделей стосунків сім’ї як предиктора психічного здоров’я.

Результати. Зацікавленість науки охоплює і ранні витоки взаємовідносин з урахуванням прихильності як значимого чинника. Якщо пацієнт у пошуках підтримки звертається до лікаря, і зокрема до психотерапевта, це свідчить про існування певного збудника, що активував у цієї людини систему прихильності.

Висновки. Опрацювання згаданої системи дає добру нагоду для формування нових акцентів у психопросвіті, допомагає налагоджувати ефективний комплаєнс і клієнтом.