Н. Е. Личковська, В. В. Чоп’як, З. Д. Воробець

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Значна поширеність запальних хвороб суглобів, тенденція до неухильного наростання їх важкості, високі показники внаслідок цього тимчасової втрати працездатності та інвалідності, особливо осіб середнього працездатного віку, визначають вагоме медико-соціальне значення цих хвороб. На сучасному етапі РА та АС розглядаються як захворювання, в основі яких лежать імунні порушення. Відомо, що лімфоцити крові є ключовими клітинами імунної системи, що відіграють провідну роль у забезпеченні компенсаторно-пристосувальних реакцій орґанізму.

Різноманітність вісцеральних проявів запальних хвороб захворювань свідчить про участь універсальних механізмів реалізації системного патолоґічного процесу за участю поліпотентних месенджерів, які володіють мультифункціональними ефектами. До таких універсальних месенджерів належать оксид азоту (NO), йони кальцію Са²⁺ (Са²⁺), які прямо чи опосередковано реґулюють різноманітні фізіолоґо-біохімічні процеси. Дослідження останніх десятиріч в галузі біохімії та фізіолоґії свідчать, що прецизійний контроль (NO) і (Са²⁺) забезпечується функціонування ензиматичних систем клітини. Серед останніх провідна роль у підтриманні NO- та йонного гомеостазу клітини належить NO-синтазі, арґіназі та АТФ-азам. Проте, незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню ензиматичного спектра лімфоцитів, дослідження функціональної активності їх арґіназо-NO-синтазної та АТФ-азних систем є вкрай обмеженими, а патофізіолоґічні та імунні механізми їх дисфункції – нез’ясованими.

Мета. З’ясувати патофізіолоґічні механізми виникнення  ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту за участю арґіназо-NO-синтазної й АТФ-гідролазних систем лімфоцитів крові та клітинної ланки імунітету.

Матеріали й методи. Після отримання письмової згоди на проведення комплексного обстеження, відповідно до принципів Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину та відповідних законів України, а також комплексного клінічно-лабораторного та інструментального обстеження всіх орґанів та систем згідно з вимогами сучасної медицини у рандомізований спосіб залучено у дослідження 86 хворих (48 жінок (56,0 %) і 38 чоловіків (44,0 %) віком від 18 до 56 років), які перебували на стаціонарному лікуванні у  ревматолоґічному відділі КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» в 2012–2015 рр. із попередньою стратифікацією за наявністю  у 50 хворих РА (39 жінок (78,0 %) і 11 чоловіків (22,0 %) віком від 18 до 56 років, з діаґнозом «Ревматоїдний артрит: поліартрит; серопозитивний варіант, anti-CCP (+); хронічний перебіг; з ураженням дрібних суглобів кистей, стіп, променезап’ясткових, колінних суглобів; Rtg ІІ стадії; ФНС ІІ ступеня»)  та  у 36 хворих   АС (9 жінок (25,0 %),  27 чоловіків (75,0 %) із діаґнозом «Анкілозивний спондиліт: акт. ІІ ступеня; центральна форма; хронічний перебіг; з ураженням ілеосакральних з’єднань, кульшових, плечових суглобів, шийного відділу хребта; Rtg ІІ стадія; ФНС ІІ ступеня»).

Моноядерні лімфоцити периферійної крові людини виділяли з гепаринізованої свіжоотриманої крові у ґрадієнті густини фікол-тріумбрасту. Життєздатність лімфоцитів, яка в усіх дослідах сягала не менше 95,0 %, оцінювали за забарвленням трипановим синім. Для пермеабілізації мембран лімфоцитів крові та розкриття латентних ензиматичних активностей до суспензії лімфоцитів додавали 0,1–0,3 % сапонін.

Кількісне визначення популяцій та субпопуляцій лімфоцитів визначали методом непрямої імунофлуоресцентної реакції з моноклональними антитілами до диференціювальних антиґенів поверхні клітини. Фаґоцитарну активність нейтрофілів щодо поглинальної здатності визначали на основі методу, що ґрунтується на ендоцитозі фаґоцитами часток латексу, які віалізуються в цитоплазмі клітин у вигляді круглих ґранул синього кольору.

Активність NO-синтази визна чали за специфічним розщепленням NADPH(H⁺), активність арґінази лімфоцитів крові – за утворенням сечовини, Са²⁺,Мg²⁺– та Na⁺,K⁺-ATФазну активність лімфоцитів крові – спектрофотометрично, реєструючи процес гідролізу АТФ за накопиченням Р. Вміст протеїну в лімфоцитарній суміші визначали за модифікованим методом О. Лоурі.

Результати. Виявлено зміни активності арґіназо-NO-синтазної системи лімфоцитів крові, порушення функціональної активності клітин фаґоцитарної системи та зміну співвідношень субпопуляцій Т-лімфоцитів у пацієнтів із запальними захворюваннями суглобів. Зростання активності іNOS у цих пацієнтів супроводжується компенсаторним інгібуванням активності ендотеліальної ізоформи NOS. Значна активація іNOS активності призводить до надлишкового утворення NO в лімфоцитах крові. NO у високих концентраціях ініціює процеси оксидативного та нітрозивного стресу, внаслідок чого порушується прооксидантно-антиоксидантна рівновага. Відбувається активація апоптичних механізмів та ініціація деструктивних процесів у клітинах, а отже, наростає дисфункція. Водночас пригнічення активності ATФазних систем свідчить про перевантаження цитозолю лімфоцитів йонами Na⁺ і Ca²⁺ та порушення йонного гомеостазу, що сприяє виникненню клітинних порушень.

Висновки. У хворих на ревматоїдний артрит внаслідок зменшеної кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів вірогідно збільшується кількість Т-хелперів, натуральних кілерних клітин, активованих і реґуляторних Т-лімфоцитів, клітин із супресивною активацією, що вказує на активацію клітинної ланки автоаґресії з включенням реґуляторних механізмів, а   у хворих на анкілозивний спондиліт – активація натуральних кілерних клітин, активованих Т-лімфоцитів, лімфоцитів із супресивною активацією та зниження числа реґуляторних лімфоцитів, що вказує на посилення імунолоґічного запального процесу. Більш виражені зміни хелперно-цитотоксичних (CD4+ і CD8+), активованих (CD3+/CDHLA-DR+), супресивних (CD4-/CD25+) Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів (CD19+), реґуляторних клітин (CD4+/CD25+) верифіковані у хворих на ревматоїдний артрит порівняно з хворими на анкілозивний спондиліт, що свідчить про наявність більш потужної імунозалежної автоаґресії у хворих на ревматоїдний артрит.

Порушення клітинної ланки імунітету супроводжується пригніченням активності ендотеліальної NO-синтази лімфоцитів крові пацієнтів з ревматоїдним артритом на 34,9 ± 7,8 % (р < 0,05), у пацієнтів із анкілозивним спондилітом – на 43,4 ± 6,2 % (р < 0,001) порівняно з практично здоровими особами з одночасною активацією її індуцибельної ізоформи.

Активність арґінази лімфоцитів крові хворих на ревматоїдний артрит зростає на 178,3 ± 22,3 % (р < 0,001), на анкілозивний спондиліт – на 272,6 ± 30,2 % (р < 0,001) порівняно з практично здоровими особами.

Порушення синтезу NO супроводжувалось пригніченням активності Ca²⁺,Mg²⁺-АТФази плазматичної мембрани лімфоцитів крові пацієнтів з РА на 46,8 ± 5,7 % (р < 0,001), у пацієнтів з АС – на 39,4 ± 6,4 % (р < 0,001),  активності Ca²⁺,Mg²⁺-АТФази мембран ЕПР лімфоцитів крові пацієнтів з обома патолоґіями – на 35,6 ± 4,8 % (р < 0,001) і 20,0 ± 3,8 % (р < 0,001) відповідно; активності Nа⁺,K⁺-АТФази лімфоцитів крові пацієнтів із обома патолоґіями на 42,8 ± 7,2 %  (р < 0,001) і 39,7 ± 6,5 % (р < 0,001) відповідно порівняно з практично здоровими особами.

Зміни активностей арґіназо-NO-синтазної та АТФазних систем лімфоцитів крові у пацієнтів з ревматоїдним артритом більш виражені, ніж із анкілозивним спондилітом, однак найчутливішим параметром є активність iNOS, що свідчить про визначальну роль порушень у цій реґуляторній системі для формування та наростання запального ураження суглобів.