О. М. Радченко, Л. І. Пилипів

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Оцінювання веґетативного статусу є одним із ракурсів подальшого вивчення й розуміння гіпертонічної хвороби (ГХ), що зумовлюється активною участю веґетативної нервової системи (ВНС) у процесах адаптації та патоґенезі великої кількості уражень.

Мета. Визначити тонус ВНС та описати особливості перебігу ГХ залежно від веґетативного статусу.

Матеріали і методи. Обстежено 70 хворих на ГХ віком від 33 до 81 року (середній вік 61,1±1,4 року), серед них 47 жінок (67,1 %) та 23 чоловіки (32,9 %). Середня тривалість ГХ становила 9,6 ± 0,7 року. Додатково до стандартного лабораторного та інструментального обстеження оцінювали стан ВНС за анкетою С. М. Пухлика (1998). До контрольної ґрупи увійшли 18 здорових волонтерів середнього віку 33,4 ± 3,3 року.

Результати. У 81,4 % хворих на ГХ діаґностовано симпатикотонію, яка супроводжується вищими показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, частішою наявністю абдомінального ожиріння (особливо ІІ і ІІІ ступенів) та гіперліпідемією, що є додатковими чинниками ризику серцево-судинних ускладнень та можливими індикаторами подальшого проґнозу.

Висновки. Підвищення симпатичного тонусу у пацієнтів з ГХ призводить до збільшення кардіоваскулярного   ризику, що слід брати до уваги, оцінюючи сумарний кардіоваскулярний ризик, визначаючи проґраму лікувальних і профілактичних заходів.