Lviv clinical bulletin 2018, 3(23): 52-57

https://doi.org/10.25040/lkv2018.03.052

Немеланомний рак шкіри у шахтарів уранових шахт – клінічні випадки

Кліф Розендаль1, Н. Кіладзе2, Е. Шулаіа3

1The University of Queensland, Brisbane, Australia

2Tbilisi State Medical University

3Medical Center “Marjani”

Вступ. Шкідливий вплив урану на здоров’я людини добре відомий. Головним чином це стосується уражень респіраторного тракту і розвитку раку легенів.  Нещодавно була висунута гіпотеза, що уран може активуватись під дією ульрафіолету, що своєю чергою може спричинити рак шкіри. Цю ідею підтверджує статистика по країнах із високим рівнем сонячної радіації та уранових депозитів, які активно розвиваються (Австралія, Казахстан, Канада, Росія та ін.). Представлено короткий огляд літератури та два випадки раку шкіри у робітників урановї шахти.

Мета. Огляд літератури щодо впливу урану й ультрафіолету на  виникнення раку шкіри та опис клінічних випадків з власної практики.

Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень. Пошук джерел здійснено в наукометричних медичних базах інформації: PubMed-NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate за ключовими словами: uranium miners, non-melanoma skin cancer, UV, dermatoscopy. Для цифрової дерматоскопії використано дерматоскоп DermLite DL3, вмонтований у камеру Galaxy S-4 Samsung Corporation, а також для імерсії – гель для ультразвукового дослідження. Всі зображення оцінені згідно з алґоритмом Г. Кітлера.

Результати. Аналіз сучасних доступних літературних даних і власні клінічні випадки опосередковано підтверджують активацію похідних урану під впливом ультрафіолету та їх спільну роль у виникненні злоякісних новоутворень шкіри.

Висновки. Огляд літератури та клінічні випадки з власної практики свідчать, що видобування, обробка і збагачення урану в умовах підвищеної інсоляції пов’язані з низкою ризиків не лише для дихальної системи, але й виникнення злоякісних новоутворень шкіри. Ризик захворювання на немеланомний рак шкіри в цих ґрупах вимагає ретельного клінічного та дерматоскопічного моніторинґу, а в підозрілих випадках – біопсії, проведення імунохімічних досліджень і т. ін. Не менш цікавим є вивчення статистичних показників росту онколоґічної захворюваності в місцях покладів уранової руди і посиленої інсоляції.