Кебкало А. Б., Рейті А. О.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Вступ. Лікарі різних спеціальностей – ендокринолоґи, ендокринні хірурґи, онколоґи – приділяють велику увагу вибору тактики лікування малих вогнищевих утворів щитоподібної залози (ЩЗ).

Мета. З’ясувати інформативність доопераційних обстежень та причин діаґностичних помилок у пацієнтів із вузлами ЩЗ ≤ 1,0 см.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз інформації з амбулаторних карток, історій хвороб та протоколів операцій обраних рандомізованим способом 1 266 хворих із вузлами щитоподібної залози розміром до 1,0 см, прооперованих з приводу ураження ЩЗ у хірурґічному відділені Київської обласної клінічної лікарні № 1 у 2009-2014 рр. Зіставлено результати патоморфолоґічного, цитолоґічного та ультразвукового висновків, оцінено чутливість і специфічність ультразвукового дослідження та тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ультразвуку в діаґностиці субсантиметрових вузлів щитоподібної залози, зокрема, мікрокарцином. Визначено частоту хибних результатів цитолоґічної та ультразвукової діаґностики дрібних утворів щитоподібної залози.

Результати. Чутливість і специфічність загальновживаних діаґностичних методів УЗД ЩЗ і прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії із наступним цитолоґічним дослідженням становлять 73,9, 79,5 та 71,9 і 83,9 % відповідно, а тому не можуть бути застосовані окремо для верифікації малих утворів ЩЗ. Причиною діаґностичних помилок, на нашу думку, в кожному випадку є окремий, а не комплексний аналіз результатів обстеження.

Висновки. Сьогодні для ранньої діаґностики раку ЩЗ в субсантиметрових вузлах комплексна оцінка результатів УЗД та прицільна тонкоголкова аспіраційна біопсія із наступним цитолоґічним дослідженням матеріалу є найбільш оптимальними.