Lviv clinical bulletin 2021, 1(33)-2(34): 37-50

https://doi.org/10.25040/lkv2021.01-02.037

Сучасний погляд на проблему системного червоного вовчака без та з коморбідними ураженнями системи кровообігу (огляд літератури, опис клінічного випадку) – повідомлення перше

Л. О. Кобак, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, В. В. Чемес

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – потенційно небезпечна для життя хвороба, яка виснажує хворого, призводить до зниження працездатності, інвалідизації та, у багатьох випадках, до смерті. Поширеність і захворюваність на СЧВ у світі є значною. Упродовж останніх років спостерігається тенденція до зростання поширеності СЧВ. Незважаючи на безсумнівні успіхи в розумінні етіології і патогенезу недуги, її діагностики та лікування, смертність серед хворих є вища, ніж у загальній популяції, а однією із основних причин у цих випадках є ураження органів системи кровообігу.

Мета. Проаналізувати літературу, присвячену сучасному погляду на проблему системного червоного вовчака без та з коморбідними ураженнями системи кровообігу, описати клінічний випадок.

Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень щодо сучасних принципів діагностики та лікування хворих на СЧВ, описано клінічний випадок.

Результати. Відомо багато чинників (генетична схильність, лікарські засоби та інші хімічні речовини, ультрафіолетове випромінювання, інфекції тощо), які призводять до виникнення, або пришвидшують виникнення СЧВ чи вовчакоподібного синдрому, проте етіологія хвороби досі остаточно не вивчена. Основними ланками патогенезу СЧВ є імунна дисфункція та продукція автоантитіл, спрямованих проти декількох власних молекул, які містяться у ядрі, цитоплазмі, клітинній мембрані, а також до розчинних молекул, таких як імуноглобуліни Джі та фактори коагуляції. Частіше на СЧВ хворіють жінки, проте перебіг хвороби у чоловіків тяжчий. 30–70 років – пік захворюваності на СЧВ.

Клінічні прояви СЧВ дуже різноманітні. Найбільш характерні ураження шкіри, слизових та серозних оболонок, суглобів, легенів, нервової системи, нирок, серця, органів травлення. Актуальною є проблема коморбідності уражень, оскільки погіршується їх перебіг, зростають кількість ускладнень, смертність, а також медичні витрати.

Спектр уражень системи кровообігу надзвичайно широкий. У хворих на СЧВ може виникати перикардит, міокардит, ендокардит, артеріальна гіпертензія, ураження клапанів серця, вінцевих артерій, аорти, провідної системи, зокрема, через активізацію атеросклерозного процесу, вазоактивних речовин із прозапальними властивостями.

Відомі способи лікування СЧВ, але немає чітких рекомендацій, які б передбачали диференційоване застосування лікарських засобів із урахуванням коморбідних синтропічних уражень, у тому числі життєво важливих органів і систем. Серед причин смерті хворих на СЧВ ураження органів системи кровообігу посідає третє місце після інфекційних хвороб та хвороб нирок.

Описано клінічний випадок, де призначене лікування, яке враховувало наявність коморбідних уражень, і передовсім системи кровообігу, дало позитивний результат.

Висновки. Результати огляду літератури вказують на важливість проблеми системного червоного вовчака через його значне поширення серед людей молодого та працездатного віку, брак точних знань про етіологію і патогенез хвороби, виникнення коморбідного ураження багатьох органів і систем, зокрема, системи кровообігу, виникненням тяжких і часто небезпечних для життя проявів, відсутність чітких рекомендацій, які б передбачали диференційоване застосування лікарських засобів із урахуванням коморбідних синтропічних уражень, що також продемонстровано в описаному клінічному випадку. Із огляду на це СЧВ потребує подальшого детального дослідження.