В. М. Шевага, М. Г. Семчишин, Б. В. Задорожна, А. М. Задорожний
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вступ. Частка черепно-мозкової травми (ЧМТ) з кожним роком неухильно зростає, залишаючись не тільки медичною, а й соціальною проблемою, оскільки потребує значних економічних витрат як на діагностику і лікування, так і на соціальну реабілітацію потерпілих. Необхідна єдина ефективна стратегія лікування травматичного ураження мозку, спрямована на зменшення вогнища первинного ураження і ранню діагностику можливих вторинних ускладнень.
Мета. Охарактеризувати типи електроенцефалограм у хворих із забоєм головного мозку легкого ступеня (ЗГМЛС) тяжкості в гострому періоді з субарахноїдальним крововиливом і без нього.
Матеріали й методи. У дослідження залучено 108 хворих (27 жінок (25,00 %) і 81 чоловік (75,00 %) віком від 18 до 55 років). Із-поміж них виокремлено 39 (36,11 %) хворих (5 жінок (12,82 %) і 34 чоловіки (87,18 %) віком від 18 до 36 років) із ЗГМЛС, обтяженим субарахноїдальним крововиливом і 69 (63,89 %) потерпілих (22 жінки (31,88 %) і 47 чоловіків (68,12 %) віком від 33 до 55 років) із ЗГМЛС без крововиливу. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб аналогічних статі й віку (9 жінок (45,00 %) і 11 чоловіків (55,00 %) віком від 20 до 50 років).
Електроенцефалографію проводили з використанням комп’ютерного комплексу DX-NT32.V19 при накладанні електродів за міжнародною системою «10-20» з вушним індиферентним електродом. Протокол дослідження складався з семи функціональних проб. Статистичний аналіз проводили з використанням програми “Statistica 6.0”, достовірними вважали значення за р < 0,05.
Результати. Для осіб КГ характерні нормальні ЕЕГ, а для хворих ГП з ЗГМЛС без субарахноїдального крововиливу, як і для хворих ДГ з ЗГМЛС з субарахноїдальним крововиливом – нормальні, плоскі, пограничні, синхронізовані та поліритмічні типи ЕЕГ. У хворих ДГ з ЗГМЛС із субарахноїдальним крововиливом у гострому періоді переважали поліритмічні й синхронізовані типи ЕЕГ, на противагу потерпілим із ГП з ЗГМЛС без крововиливу, у яких фіксували плоскі, пограничні й нормальні типи ЕЕГ
Аналіз результатів дослідження показав, що у хворих у гострому періоді ЗГМЛС із субарахноїдальним крововиливом існувала достовірна різниця щодо всіх типів ЕЕГ (р < 0,05) стосовно контролю. У хворих із ЗГМЛС без субарахноїдального крововиливу в гострому періоді вірогідна різниця спостерігалась тільки відносно плоских (р1 < 0,05), нормальних (р1 < 0,05) і пограничних (р1 < 0,05) типів ЕЕГ порівняно з контролем. Зміни поліритмічних (р1 > 0,05) і синхронізованих (р1 > 0,05) типів ЕЕГ у хворих із ЗГМЛС без субарахноїдального крововиливу були невірогідними порівняно з контролем. Порівняльний аналіз досліджуваних груп у гострому періоді ЗГМЛС між собою показав вірогідність різниць відносно поліритмічних (р2 < 0,05), синхронізованих (р < 0,05), нормальних (р < 0,05) і пограничних (р < 0,05) типів ЕЕГ, а щодо плоских типів ЕЕГ показники були недостовірними (р2 > 0,05).
Висновки. Наведені дослідження відображають патогенез травми, підтверджують особливу роль неспецифічних систем стовбура мозку і гіпоталамуса, як пускових механізмів, що призводять до порушення кірково-підкіркової і цереброспінальної нейродинаміки. Серед ЕЕГ характеристик найбільше значення для діагностики має феномен синхронізації, який відображає фазність перебігу травми головного мозку і виражається наростанням повільних дельта- і тета-хвиль. Патологічні процеси при ЗГМЛС на ЕЕГ відображаються поєднанням вогнищевих і загальномозкових змін біоелектричної активності й можуть бути використані в діагностичних і експертних цілях.