Lviv clinical bulletin 2022, 1(37)-2(38): 36-40

https://doi.org/10.25040/lkv2022.01-02.036

Дослідження поширености лептоспірозу на території Львівської области із застосуванням ГІС-технологій

О. О. Зубач1, І. І. Бень1, О. Б. Семенишин2, О. М. Зінчук1

1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

2Державна установа «Львівський обласний Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Вступ. Лептоспіроз є одним із найпоширеніших зоонозів на планеті. Визначення зон ризику інфікування цією недугою у Львівській області є актуальним із огляду на потребу в прогнозуванні епідситуації щодо захворюваности. Застосовано геоінформаційну систему (ГІС), яка дає змогу узагальнити інформацію про захворюваність людей на лептоспіроз і зараженість лептоспірозом основних господарів – мишоподібних гризунів на території Львівської области. 

Мета. З’ясувати результативність застосування геоінформаційних систем у дослідженнях лептоспірозу на території Львівської області з метою оцінити його поширення, визначити високого ризику інфікування.

Матеріали й методи. За допомогою геоінформаційної системи із використанням програми QGIS 2.0.1 на основі попередньо створеної електронної структурованої бази даних за 2008–2019 рр. у програмі Microsoft Excel проаналізовано випадки лептоспірозу у людей та заражености мишоподібних гризунів на території Львівської області. Статистичний аналіз відносних величин проводили за допомогою двобічного критерію Фішера. Статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,05.

Результати. За допомогою ГІС-технологій здійснено пошарове нанесення випадків захворювання людей на лептоспірозм (n = 259) і заражености мишоподібних гризунів (n = 3524) з урахуванням географічних координат даних на карту Львівської области. Найвища зараженість гризунів була в Лісостеповій зоні (13,16 %), порівняно з Лісовою зоною (10,66 %) та зоною Українських Карпат (10,26 %), обидва р < 0,05. Подібну закономірність виявлено й щодо захворюваности людей на лептоспіроз: істотно частіше випадки хвороби фіксували у Лісостеповій зоні (62,94 %) порівняно з Лісовою зоною (24,32 %) та зоною Українських Карпат (12,74 %), обидва р < 0,001.

Висновки. Застосування геоінформаційних систем дало змогу отримати просторове уявлення про поширеність лептоспірозу на території Львівської області. Завдяки проведеному на основі ландшафтно-географічного поділу зонуванню території Львівської области визначено, що зоною найвищого ризику зараження лептоспірозом для людей є Лісостепова зона.