О. П. Корнійчук1, Р. Г. Шикула1, Ю. З. Хоркавий2, Ю. Т. Конечний1
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
1Кафедра мікробіології
2Кафедра хірургії № 2
Вступ. Ранні шпитальні пневмонії виникають унаслідок інфікування представниками мікробіоти верхніх дихальних шляхів респіраторного відділу легень. Пізні шпитальні пневмонії спричинюються саме шпитальними штамами мікроорганізмів, які характеризуються мультирезистентністю до антибіотиків та дезінфектантів, підвищеною вірулентністю. В Україні структура ІАНМД, а також резистентність збудників до антимікробних засобів вимагають глибоких досліджень.
Мета. Дослідити видовий спектр і антибіотикорезистентність бактерійних чинників шпитальних інфекцій дихальних шляхів у лікарняних установах м. Львова.
Матеріали й методи. Досліджували мікробні чинники шпитальних інфекцій дихальних шляхів (ІДШ) у чотирьох лікарнях м. Львова. Обстежено 205 пацієнтів відділів інтенсивної терапії з діагнозом ІДШ (36,6 %). Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою стандартного пакета програми Microsoft Excel 2010. Мікробіологічну діагностику проводили відповідно до чинних нормативних документів зі спеціальности «Бактеріологія та вірусологія» і «Керівництва з клінічної мікробіології» 12-го перегляду Американської асоціації мікробіології в науковій лабораторії кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Результати. Видовий профіль виявлених збудників ІДШ свідчить про те, що серед 14 представників різних таксонів превалює грампозитивна мікробіота, проте за кількісним рівнем висівання на грамнегативну мікробіоту припадає 70,17 %.
Серед ізолятів – чинників ІАНМД на частку поліантибіотикорезистентних (MDR) припадало 62,8 %. Три штами віднесено до панантибіотикорезистентних (PDR): два – P. putida й один – P. aeruginosa (33,8 %). Із грампозитивної мікробіоти у клінічному матеріалі найчастіше виявляли Enterococcus spp., представлений переважно видами E. faecalis і E. faecium. Ізоляти E. faecalis характеризувалися вираженою стійкістю до пеніциліні, цефалоспоринів, фторхінолонів, а також еритроміцину й азитроміцину, кліндаміцину за збереженої чутливости до ванкоміцину та лінезоліду.
Ізоляти синьогнійної палички виявляли абсолютну чутливість до колістину. Серед інших антибіотиків найбільш ефективними за кількістю чутливих штамів були карбапенеми – іміпенем (57,5 %) та меронем (55,0 %). Лише 37,5 % культур були чутливими до тобраміцину і тегіцикліну, інгібітор-захищеного антибіотика цефалоспоринового ряду – сульфперазону.
Серед збудників пневмоній рід стафілококів був представлений крім Staph. aureus subsp. аureus ще й Staph. haemolyticus, Staph. lugdunensis. Причому, виявлено лише один штам метицилінрезистентного стафілокока. Більшість випадків ІДШ (57,4 %) у пацієнтів відділів інтенсивної терапії виникали впродовж 48 год від часу встановлення трахеостоми або інтубаційної трубки.
Висновки. З’ясовано, що основними етіологічними чинниками шпитальних пневмоній, пов’язаних із наданням медичної допомоги, є опортуністичні мікроорганізми – синьогнійна паличка та ентерококи. 62,8 % штамів були поліантибіотикорезистентними. Результати моніторингу антибіотикорезистентности шпитальних штамів мікроорганізмів свідчать про їх відмінність у різних лікарняних установах м. Львова і зв’язок лише з середовищем шпиталю.