О. М. Радченко,  Л. І. Пилипів

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Гіпертонічна хвороба (ГХ) зберігає провідну позицію у списку найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Відомо, що ГХ часто супроводжується психоемоційними розладами різного ступеня.

Мета. Визначення психоемоційного статусу пацієнтів із ГХ та характеристика особливостей перебігу ГХ у осіб з високим рівнем тривожності.

Матеріали і методи. Обстежено 70 хворих на ГХ віком 33-81 рік (середній вік 61,1 ± 1,4 року), серед них 47 жінок (67,1 %) та 23 чоловіків (32,9 %). Середня тривалість ГХ становила 9,6 ± 0,7 року. Додатково до стандартного обстеження проведено анкетування з використанням шкали самооцінки Спілбергера – Ханіна для оцінки реактивної та особистісної тривожності, які оцінювали як низькі (менш ніж 30 балів), помірні (31-45 балів) чи високі (46 балів і більше). Контрольну ґрупу склали 18 здорових волонтерів середнім віком 33,4 ± 3,3 року.

Результати. З’ясовано, що у 70,0 % пацієнтів є високий рівень тривожності й значно більше чинників ризику серцево-судинних ускладнень (вищі рівні систолічного та діастолічного артеріального тиску, частіше виявлення гіперґлікемії, гіпо- та гіперхолестеринемії, частіше виникнення концентричної гіпертрофії лівого шлуночка), ніж у пацієнтів з помірним рівнем   тривожності.

Висновки. Високий рівень тривожності й велика кількість чинників ризику серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ вимагають обов’язкового медикаментозного або немедикаментозного коригування.