Lviv clinical bulletin 2019, 2(26)-3(27): 36-39

https://doi.org/10.25040/lkv2019.02.036

Щоденне використання періаурального музичного слухового пристрою суттєво не впливає на слухові пороги

Н. Саралідзе1, Н. Шарашенідзе1, М. Тушішвілі2, З. Кеванішвілі2

 1Simon Khechinashvili University Clinic;

 2National Center of Audiology; Tbilisi, Georgia

Вступ. Останніми роками новим джерелом високоінтенсивного звуку став періауральний музичний слуховий пристрій (ПМСП), зокрема, плеєр. Максимальна гучність, досягти якої вдається з його допомогою, сягає 100,0–120,0 дБ. ПМСП зазвичай, користуються молоді особи, ідучи по вулиці, перебуваючи у транспорті тощо. У цих ситуаціях інтенсивність зовнішньогo шуму становить 90,0 дБ, а тому для комфортного сприйняття звуку з ПМСП його інтенсивність має перевищувати 90,0 дБ, що сумарно перевищує допустиму норму і може спричинити суттєве ушкодження вуха.

Мета. Порівняти слухову функцію у користувачів ПМСП та осіб, які ними не користуються.

Матеріали й методи. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за  відсутністю  ураження  зовнішнього  та  середнього вуха, діаґностованих отоскопічно, включені 277 студентів (174 жінки та 103 чоловіків, що становить 62,8 та 37,2 % відповідно) віком від 18 до 28 років, які згодом поділені на студентів-користувачів ПМСП (дослідна ґрупа, у якій було 150 осіб, у тому  числі  101 жінка  та  49  чоловіків (67,3 і  32,7 % відповідно), а також 127 студентів, які ніколи або дуже рідко користувалися ПМСП (контрольна ґрупа, у якій було 54 жінки та 73 чоловіки (42,5 і 57,5 % відповідно)). Усі учасники дослідження заповнили анкети, у яких вказали тривалість використання ПМСП. Слух оцінювали за допомогою суб’єктивної тональної авдіометрії на 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 12,0 кГц частотах із застосуванням авдіометра GCI-16.

Результати. У спектрі мовлення підвищення порогів слуху у ґрупах не виявлено. Відмінностей між слуховими параметрами за частоти 1,0–6,0 кГц у осіб дослідної і контрольної ґруп не зафіксовано. З’ясовано, що поріг слуху у користувачів ПМСП на частотах 8,0 і 12,0 кГц порівняно з показниками осіб контрольної ґрупи, був вищим, а середня різниця за частоти 8 кГц становила близько 2 дБ (p > 0,05), а за частоти 12 кГц – до 4 дБ (p < 0,001). Статистичної різниці за ґендерною ознакою у ґрупах не виявлено, проте констатовано у 55,0 % користувачів ПМСП жіночої і 49,0 % чоловічої статей за частоти 12,0 кГц розлади слуху. Інтенсивне використання ПМСП і порівняльний аналіз слухових порогів показали, що між цими двома показниками немає кореляційноі залежності, тобто реґулярне слухання музики з використанням ПМСП, порівняно з нереґулярним – упродовж двох-трьох днів або ж кількох годин на  тиждень,  не  призводить  до  підвищення  порогу слуху.

Висновки. Щоденне використання ПМСП суттєво не впливає на слухові пороги. У спектрі мовлення слухові пороги користувачів ПМСП і осіб, що їх не використовують, були в межах норми та статистично не відрізнялись. Підвищений поріг слуху у користувачів ПМСП виявлено на частотах 8,0 і 12,0 кГц, проте він був радше індивідуальним. Жінки більш чутливі до впливу високих частот звуку, ніж чоловіки.