Ю. А. Іванів, Н. В. Лозинська, І. Ю. Іванів

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Двостулковий клапан аорти (ДКА) – поширена структурна аномалія серця, яка трапляється з частотою 0,9–1,5 % у загальній популяції. Як звичайно, така особливість будови клапана поєднується з розширенням висхідного відділу аорти.

Мета. З’ясувати, чи у близьких родичів пацієнтів із ДКА, які мають клапан аорти нормальної тристулкової будови, є приховані зміни висхідного відділу аорти на основі вивчення її діаметра на різних рівнях і пружних властивостей аорти як у пацієнтів із ДКА, так і у їхніх родичів ПСС зі звичайним клапаном аорти, порівнявши відповідні параметри з контролем.

Матеріали і методи. Здійснено оцінювання розмірів кореня аорти і розладів її пружних властивостей у родичів першого ступеня спорідненості пацієнтів із двостулковим клапаном аорти. Оцінено розміри кореня аорти на чотирьох рівнях та індекс розтяжності у 44 пацієнтів із двостулковим клапаном аорти, їх 60 родичів першого ступеня спорідненості з нормальним клапаном аорти і 40 здорових осіб.

Результати. Виявлено, що родичі першого ступеня спорідненості мають значно більший індексований діаметр кільця аорти порівняно з контролем (1,740 ± 0,031 см/м проти 1,600 ± 0,019 см/м) і діаметр синусів Вальсальви (2,780 ± 0,019 см/м проти 2,200 ± 0,018 см/м). Як у родичів першого ступеня спорідненості, так і у пацієнтів із двостулковим клапаном аорти значно нижча розтяжність аорти (1,28 ± 0,26 і 1,47 ± 0,31 мм рт. ст.•10^–3), ніж у контролі (3,32 ± 0,29 мм рт. ст.•10^–3).

Висновки. Корінь аорти в родичів першого ступеня споріденості пацієнтів із двостулковим клапаном аорти ширший і має функціональні розлади, що може стати причиною її розширення чи розшарування у майбутньому.