Lviv clinical bulletin 2013, 3(3): 14-17

Деякі особливості психоемоційних змін у хворих на ниркову енцефалопатію

В. М. Шевага, А. В. Паєнок, А. М. Задорожний, Б. В. Задорожна

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вступ. Сьогодні лікарі загальної практики спостерігають неухильний ріст хронічних захворювань внутрішніх орґанів, які призводять до порушень нормального функціонування центральної нервової системи з поступовим виникненням енцефалопатії. До метаболічних енцефалопатій належать ураження головного мозку внаслідок порушення гомеостазу в орґанізмі у разі хронічної хвороби нирок. Проте виникнення ниркової енцефалопатії провокують не тільки токсико-метаболічні порушення, а й артеріальна гіпертензія, яка є супутником хронічної хвороби нирок.

Мета. Вивчити психоемоційні зміни у хворих на ниркову енцефалопатію методом стандартизованого багатофакторного обстеження особистості (СБОО).

Матеріали і методи. Обстежено 20 хворих на ниркову енцефалопатію, серед них 8 чоловіків (40,0 %) і 12 жінок (60,0 %) віком від 24 до 43 років (сер. вік 38,73 ± 0,76). Згідно з МКХ-10, хронічна хвороба нирок І стадії була у 5 (25,0 %) обстежених хворих на ниркову енцефалопатію, ІІ стадії – у 8 (40,0 %), ІІІ – у 4 (20,0 %), а IV – у 3 (15,0 %). Контрольну ґрупу склали 22 практично здорові особи відповідного віку. Для кількісно-якісної оцінки змін психоемоційної сфери хворих на ниркову енцефалопатію використали метод СБОО, що є модифікованим варіантом MMPI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory) та адаптований Л. Н. Собчик до наших умов. Психоемоційні зміни у 20 хворих на ниркову енцефалопатію вивчено методом стандартизованого багатофакторного обстеження особистості.

Результати. У обстежених виявлено плаваючий профіль стандартизованого багатофакторного обстеження особистості, в якому більшість шкал розміщені вище від верхньої межі норми. Цей профіль свідчить про стан загального стресу, в якому беруть участь різні захисні механізми та напружені множинні компенсаторні функції психічної діяльності, спрямовані на нівелювання дезадаптації. І хоча за такого профілю психічна напруженість збільшується, проґностично він є перспективним стосовно нормалізації стану, оскільки в цьому випадку йдеться про психоґенні межові стани, зумовлені хронічною соматичною хворобою.

Висновки. У хворих на ниркову енцефалопатію часто виникає тривожно-астенічний синдром, тому такі пацієнти потребують соціальної підтримки, що сприятиме їх поверненню до нормального, активного повсякденного життя.